Дорогобуж опинився у Рівному

Вперше Дорогобуж згадується у літописі “Повість минулих літ” 1084 року, коли в ньому князював онук Ярослава Мудрого Давид Ігорович. За участь в осліпленні Василька, князя теребовльського, у 1102 р. на Вітічевському з’їзді Давида позбавили його Володимиро-Волинського уділу.

Проте, як розповідає історик та консультант проекту, а також керівник археологічних експедицій на території сучасного Дорогобужу Богдан Прищепа, здебільшого у літописах описуються події політичного характеру, а дані про вигляд міста та його побут в описах відсутні.

Уявлення про Дорогобуж дають археологічні роботи на місці стародавнього Дорогобужу, які почали проводитися з 1970-х рр. Укріплення давньоруського міста Дорогобужу - потужні земляні вали і широкі рови - свідчать про архітектуру міста. Саме на цій території були знайдені пам’ятки, які нині є експонатами музею.

Наприкінці ІХ ст. Дорогобуж стає центром удільного князівства, головним містом земель над Горинню - Погоринської волості. У Дорогобужі проживало близько 1,5 - 2 тис. городян, для прикладу в Парижі у цей час нараховувалося 10 тис. мешканців, трохи більше у Лондоні, а в Києві - близько 50 тис. городян.

На макеті відображена зустріч мешканцями Дорогобужа Володимирського князя Ізяслава Мстиславовича, яка відбулася 31 березня 1151 року. Дорогобуж належав сину Юрія Долгорукого Андрію Боголюбському. У ХІІ ст. під час війни за київський стіл, яка тривала понад 30 років, на Волинських землях точилася боротьба між онуками Володимира Мономаха Ізяславом Мстиславовичем та Андрієм Боголюбським. Міста Погорини переходили з одних рук в інші. За відсутності у Дорогобужі князя Андрія Юрійовича Ізяслав Мстиславович з власним військом та з десятитисячним угорським військом підійшли до стін міста. Згідно з літописом дорогобужці вийшли назустріч князю хресною ходою, з проханням не грабувати та не руйнувати місто. У такий спосіб Дорогобуж було збережено від руйнації та знищення.

Стародавній Дорогобуж складався з трьох частин: Дитинця - найбільш захищена центральна частина міста, Окольного города - частина міста, де жили менш заможні городяни та Посаду - території, яка охоплювала місто зовнішнім кільцем. Особливу цінність має православна Успенська церква, обнесена невисокою кам’яною огорожею. Відомо, що церква існувала ще у ІХ ст. і знаходилася неподалік Дорогобужу.

Розмір макета становить 2,5 х 2,5 м, зроблений у масштабі 1:160. У реальності, вся територія, яку охоплює макет, мала розмір 400 х 400 м.

Науковці запевняють, що Євгенію Малиновському вдалося передати атмосферу, дух та побут наших пращурів. Автор зміг відтворити Дорогобуж до найменших деталей. Макет вражає витонченістю та майстерністю роботи, і нікого не залишає байдужим. Працівники музею впевнені, що макет стане справжньою знахідкою для всіх, хто цікавиться історією краю.