З весною приходить і виразка

Тим часом в українців щороку все більше діагностується виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. Як відомо, навесні відбувається загострення виразки. За даними МОЗ України, захворюваність на виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки в Україні в 2009 році склала 180 осіб на 1000 населення. До слова, виразкову хворобу як окрему патологію виділили понад 170 років тому.

- Виразкова хвороба (ВХ) вважається досить розпов-сюдженим захворюванням. Доведено, що 8-10 відсотків громадян має цю недугу, розповідає завідувачка терапевтичного відділення Рівненської міської поліклініки №2 Ольга ТРІЛЬ. - Виразкова хвороба - це хронічне захворювання з циклічним перебігом, яке характеризується утворенням дефекту у слизовій оболонці шлунку чи дванадцятипалої кишки внаслідок зниження її захисних властивостей або підвищення агресивності шлункового вмісту. Виразкова хвороба є поліетіологічним захворюванням. До факторів, що сприяють її виникненню належать: порушення режиму харчування (зловживання грубою та гострою їжею), шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем), психоемоційні стреси, фізичне навантаження та й спадково-конституційні фактори також впливають, плюс прийом медикаментів, що мають канцерогенну дію.

- Справді, багато ділових людей разом зі статками надбали й виразки. А чи Ви підтверджуєте загальноприйняту думку, що більше хворіють на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки чоловіки?

- Дiяльнi люди, активнi, якi iнтенсивно, без вiдпочинку працюють, аби зняти втому, п’ють багато кави, палять, хворіють таки частіше. Буває виразка i вiд тривалого вживання хiмiопрепаратiв, примiром, аспiрину (аспiринова виразка). У кожної людини ця хвороба виявляється по-своєму. Рiзний i перебіг недуги. Найчастiше вона має прихований характер. Щоб виявити саму виразку шлунка чи дванадцятипалої кишки, слiд дуже ретельно оглядати хворого.

Чоловіки страждають частіше за жінок, але якщо врахувати ерозивний гастрит, що став останнім часом майже поголовним (частіше у жінок), то кількість хворих на цю патологію чоловіків і жінок однакова. Щоправда, відомі українські гастроентерологи стверджують, що співвідношення чоловіки/жінки становить 1 до 2,3 для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і 1 до 4,8 для виразкової хвороби шлунку.

У європейській популяції частота виразкової хвороби серед чоловіків складає до 10 відсотків, серед жінок - до п’яти. До слова, виразкова хвороба може виникнути у будь-якому віці, але переважно у 30-40-річних людей. Утім, захворюваність на виразку шлунку в нашій країні є майже однаковою серед людей похилого віку.

- Звідки береться виразка? Напевно, гастрит є її попередником? Але тепер гастрит поширений і в дітей, то значить вони у зоні ризику?

- “У кого немає гастриту?” - таке можна почути часто. На жаль, це так, а зараз на гастрит - запалення слизової шлунка з точковими виразками - страждають навіть діти. Тривожний симптом. Суперечки про етіологію та патогенез цього захворювання не вщухають і досі. Основними факторами патогенезу виразкової хвороби (ВХ) є кислотно-пептична агресія та інфекція Helicobacter pylori на фоні спадкової схильності, які взаємно посилюють свою патологічну дію, причому Helicobacter pylori (НР) підтримує хронічний перебіг захворювання, періодично створюючи загрозу рецидиву.

При наявності виразкового дефекту в шлунку або дванадцятипалій кишці слід диференціювати виразкову хворобу від симптоматичних виразок. Для діагностики виразкової хвороби застосовують клінічний, ендоскопічний, рентгенологічний методи, виявлення Helicobacter pylori та інші додаткові методи дослідження. У лікуванні ВХ застосовуються антисекреторні й цитопротективні засоби, антигелікобактерна терапія.

Основними ж клінічними проявами є такі симптоми: больовий синдром, синдром шлункової диспепсії, ознакою якого є печія, відрижка, нудота, блювота. Синдрому кишкової диспепсії також характерні біль у шлунку, здуття, закрепи. Антено-вегетативний синдром характеризується підвищеною подразливістю, емоційною лабільністю та розладами сну. Звісно, є й інші симптоми хвороби. Проте, якщо маєте хоча б щось із вищеперерахованого, звертайтеся до лікаря для проведення інструментального та лабораторного дослідження.