Аграріїв “вирощуватимуть”

В цілому сільськогосподарські підприємства Рівненщини цьогоріч спрацювали добре: незнижуваний запас зерна для тримісячної потреби хлібопекарів області резервували; фруктами, овочами, крупами, борошном та іншим провіантом у столиці, Рівному та райцентрах ярмаркували, а взимку ще й на виїзну торгівлю вистачило. Але цьогоріч влада вирішила перестрахуватися та подбати про продовольчу безпеку вже нині. Аграріїв попросили більше посіяти. А щоб були високі врожаї, рекомендують купувати здешевлене елітне насіння. На цю програму з обласної казни виділяли гроші ще торік і компенсували господарям по 450 гривень за кожну тонну високопродуктивного насіння озимини. Цьогоріч на здешевлення ярини теж зарезервували кошти.

Крім того, столична влада запевнила селян, що забезпечить пільговим добривом та пальним для весняно-польових робіт. Тож сільськогосподарські підприємства Рівненщини задекларували, що збільшать площі під майбутній врожай не лише рентабельних культур, як то соя, ріпак чи кукурудза на зерно, а й масово вживаних - гречки, гороху та ярої пшениці.

Водночас для понад 600 фермерських господарств Рівненщини передбачили фінансову підтримку на обласному рівні. Так, голова облдержадміністрації Василь Берташ зініціював програму їх підтримки на 2011-2015 роки. Якщо її підтримають депутати, то фермерів кредитуватимуть із обласного бюджету. Позики до 50 тисяч гривень надаватимуть на 5 років лише під 2 відсотки річних. За ці гроші фермери зможуть купувати техніку, закладати багаторічні насадження, займатися зрошенням та меліорацією земель. Або ж спрямовувати їх на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень.

А от витрачатися на овочесховища не доведеться. Влада пообіцяла безкоштовно передати в оренду площі, які нині не використовуються. Цим планують зацікавлювати фермерів, аби ті засіяли та засадили більше овочів і фруктів. Наприклад, торік аграрії зібрали 14 тисяч тонн овочів, які розпродували наприкінці літа та восени за цінами від виробника. Водночас для зберігання цьогорічного врожаю уже знайшли 13 овочефруктосховищ у системі обл-споживспілки. Їх площі (15,5 тис. м кв.) дозволяють складувати майже 8 тисяч тонн овочів і фруктів. Ці об’єкти є практично в кожному районі. Тож перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко доручив аграрним чиновникам запропонувати всім фермерам вигідну для них логістику та укласти угоди на використання овочесховищ. Крім того, районним очільникам порадили підтримувати сільгоспвиробників із місцевих бюджетів, розробивши регіональні програми.

Не забули й про населення - для селян створюють мережу агромагазинів. У перспективі торговельна точка з якісним насінням, саджанцями, міндобривами, засобами захисту та іншими необхідними для господарів дрібницями, буде чи не в кожному селі. Тож усе необхідне для саду й городу одноосібники зможуть придбати поряд, не переплачуючи за транспортування.

Фінансове й організаційне підсилення всіх агровиробників у перспективі збільшить кількість сільськогосподарської продукції. А забезпечення власним провіантом убезпечить від необґрунтованого подорожчання харчів у майбутньому. Втім, вже нині відомо, що хліб в області безпідставно не дорожчатиме. Чиновники запевняють, що для виробництва основного продукту споживання нині використовують пільгове борошно з держрезерву. Ним забезпечили хлібопекарські підприємства Рівненщини. Між виробниками щомісяця розподіляють 1327 тонн пшеничного та 545 тонн житнього борошна. Саме таку потребу в дешевшій сировині розрахували хлібопекарі краю. Якщо торік їм щомісяця пропонували 640 тонн пшеничного та 200 тонн житнього борошна, то нині поставки здешевленої продукції збільшили в понад два рази. Вартість тонни борошна вищого ґатунку майже на півтисячі нижча від ринкової, першого ґатунку та житнього - на 330 гривень дешевша, а другого ґатунку - вартує на 150 гривень менше.