Аматорофобія або класика живе!

Глядачі рясно розсіялися залом і театральне дійство розпочало свої чари. Завісу піднято!

Прерогатива сучасного театру - вражати, дивувати і повертати людину до духовного культурного світу. Заповнений по зав’язку зал свідчив про те, що класика, як і раніше приваблює навіть постмодерного глядача.

Режисером вистави є незмінна за весь час існування Народного театру (вже більше 40 років) Гаврюшенко Атталія. Актори-аматори майстерно втілили український колорит, добрий сміх, яскравість характерів, хитромудру інтригу. Саме ці риси класичної комедії дають можливість існувати виставі впродовж багатьох десятиліть.

Коли на сцені з’явилася Фенна Степанівна - вона ж Олена Гордійчук - правдиве втілення української жінки - зал зірвав шквал оплесків. Дивували своїми неймовірними перевтіленнями Едуард Хитрий - один з найвідоміших фотографів Рівного і не тільки - Євгеній Васильєв, Ольга Якобчук, Валентин Кравчук, Людмила Фаломієва, Едуард Древицький, Ольга Вертелецька, і ті, хто брав участь у масових сценах, адже глядач вимагає досконалості від кожного, незалежно від того, у кого скільки слів. Головний герой - Шельменко - Сергій Романішин, оживляв кожну сцену українськими дотепними жартами, які, звичайно, будували цілісне не без моралі дійство.

Аматори часто мають те, чого інколи бракує професійному акторові, - ближчий зв’язок з глядачем, простоту й щирість. Мабуть, в акторів молодіжного народного театру аматорофобія, адже вони, залишають свої справи, сім’ї, робочі місця, проблеми, і виходять на сцену, де репетирують, сміються, плачуть, обманюють, говорять щиросердечно, живуть… Найголовніше для них - відчувати емоції залу, і працювати так, щоб жоден не залишився байдужим. Потрібно змусити себе на сцені забути, ким ти є насправді у житті і стати одним цілим з героєм, щоб кожна рисочка на обличчі, кожна нота у голосі відповідала настрою і почуттям героя, будувати новий драматичний світ, коли межі реального й ірреального стираються.

“Коли цю виставу театр ставив вперше, моя мама тільки виходила в декретну відпустку, так що я брав у ній участь, ще не народившись. А коли був маленьким, “Шельменко-Денщик” - була моєю найулюбленішою виставою. Але тоді я взагалі не розумів, про що там йдеться, мені просто було кумедно. Я чекав на цю виставу десять років, і, нарешті, дочекався! Весь вечір просидів з посмішкою на обличчі”, - ділиться своїми враженнями постійний глядач Дмитро ХИТРИЙ.

Наймолодша актриса театру, Анна Колегова зізналася, що вистава вразила своєю насиченістю, комедійністю та якістю гри акторів. Відчувалася талановита рука режисера! А глядач Микола відзначив надзвичайно гарне вбрання виконавців.

Народний молодіжний театр вкотре довів, що він - це потужна творча майстерня, яка діє на базі МПК.