ЦУНАМІ

Чи жива ти, японськая квітко?

Що полонила весь світ,

Чий звук чарівної скрипки

Ще в серці у нашім бринить.

Японська вишня сакура,

Згадаймо, як грама колись

Жалобнії звуки мелодій

В цій скрипці бурхливо злились.

Цунамі, цунамі, цунамі…

І все, що живе - вже мовчить.

У нас в українських Карпатах

Це слово інакше звучить.

Це повінь, це страх, катастрофа,

Усе це приносить вода.

В Японії чи в Україні -

Страшнішого горя нема.

ПАМ’ЯТІ Г.ГОНГАДЗЕ

Ой, у лісі Голосіївському

Немає спокою.

Бродить душа убієнная,

Шукає спокою.

Україно, ти мій смутку,

Що ти наробила?

Молодого козаченька

Душу загубила.

Плачуть дітки маленькії,

Чекаючи тата.

Стогне земля українська,

Шукаючи ката.

Плаче бідная мати,

Посивіла з горя.

Де ж ти, дитино,

Моя ти опора?

Ой, у лісі під Києвом

Чорний ворон кряче.

За тобою, наш синочку,

Україна плаче.