За 20 мільйонів буде, як в Одесі

Нещодавно столичні фахівці здійснили ревізію очисних споруд у Рівному та провели нараду з керівниками восьми західних областей України. Перед тим, як обговорювати місцеві та загальнодержавні проблеми централізованого водовідведення, вивчили якість води на міських, а потім і на азотівських системах. Радник Президента України Валерій Пустовойтенко та перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Юрій Хіврич були задоволені побаченим - всі нечистоти на виході безпечні, тож водойми не забруднюють. За цим показником на Рівненщину можна рівнятися, адже такою дружністю до довкілля можуть похизуватися не всі регіони країни. Водночас, без модернізації очисних споруд не обійтися. Для цього високопосадовці пропонують брати приклад з Одеси - шукати орендаря, який би інвестував кошти в технічне переоснащення водоканалу. Ця тема для місцевих чиновників не нова і на комунальне підприємство таки чекають зміни - майно водоканалу пропонують передати у міську власність та знайти стратегічного інвестора, який вклав би гроші у будівництво нових очисних споруд. Йдеться про 20 мільйонів євро.

Очисні споруди, на які нині перекачують 25 тисяч кубометрів нечистот щодоби, збудували для льонокомбінату в 1964 році. У 1995 вони стали власністю водоканалу. З того часу серйозних реконструкцій не бачили, втім, претензій до їхньої роботи також не було. Хіба одна - мала потужність. Міські системи спроможні очистити лише третину стоків. Тож дві третіх нечистот водоканал перекачує на споруди хімічного гіганта. За це комунальне підприємство має платити щомісяця 600 тисяч гривень виробнику міндобрив. Щоправда, розрахунки затримуються, адже водоканалу кожного місяця бракує півтора мільйона обігових коштів. Причина тому - занижена вартість послуг. У столиці для підприємства затвердили тариф на водовідведення, який покриває витрати лишень на 65 відсотків. Такою економікою інвестора не привабиш.

- “Рівнеазот” самостійно регулює тариф, а водоканал погоджує його у НКРЕ, тож підприємства працюють в нерівних умовах, - пояснює міський голова Рівного Володимир ХОМКО. - Буквально за рік водоканал із прибуткового став збитковим. Якщо його віддадуть у місто, ми відразу візьмемося за будівництво власних очисних споруд. Коли я був директором водоканалу, ми розробили проект. Орієнтовна вартість нових систем - 20 мільйонів євро. Для бюджетів міста й області ця сума непідйомна, тому шукатимемо стратегічного інвестора. Не абикого, хто хотітиме заробити на перепродажі, а відповідального власника, який буде готовий вкладати гроші в розвиток водоканалу.

Ще одним аргументом на користь будівництва нових очисних споруд є зношеність каналізаційних колекторів, якими перекачуються нечистоти на ВАТ “Рівнеазот”. Фахівці підрахували, що на капітальний ремонт двох гілок по 17 кілометрів доведеться витратити половину суми, яка необхідна на нові системи. Тому інвестувати в модернізацію, щоб потому платити за перекачування та очистку стоків, справа невдячна.

Окрім пошуку інвестора, необхідно подбати про енергоощадність каналізаційно-насосних станцій, наголошує очільник області. У середньому половина насосного обладнання, яким послуговуються водоканали Рівненщини, потребує зміни.

- Потрібно знижувати собівартість послуги, - зауважує голова облдержадміністрації Василь БЕРТАШ. - Щороку об’єм стоків зменшується, адже люди економлять і витрачають менше води. Крім того, промислових гігантів вже давно немає. Тож, насоси нині завантажені на 40 відсотків. Проте працюючи у менш ніж півсили, споживають 100 відсотків електроенергії. Тому варто вкладати гроші в технічне переоснащення і вони окупляться за рахунок економії. А це дозволить, не підвищуючи вартість послуги для людей, зробити її незбитковою. Практика впровадження енергозберігаючих технологій вже виправдала себе у сфері теплопостачання, тому її необхідно поширювати на всю комунальну галузь.

Із очільником Рівненщини погодився і радник Президента України Валерій Пустовойтенко та навів приклад Одеси.

- Там приватний інвестор взяв у довгострокову оренду майно місцевого водоканалу, - розповідає Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО. - Він відповідає за водопостачання та водовідведення. Підприємство працює стабільно, заробляє кошти, не підвищуючи тарифи. Крім того, займається енергозбереженням і ремонтом мереж. За такою ж системою пішла Вінниця. На Рівненщині теж в цілому технічний стан споруд задовільний і технологія очистки витримана. Втім, є області, де комунальну галузь заполітизували і про підприємства не думають взагалі. Це призводить до того, що неочищені стоки потрапляють відразу у річки та моря. Люди вже починають продавати ділянки поблизу таких водойм. Тому ми отримали завдання від Президента України проінспектувати всі очисні споруди та скласти своєрідну карту технічного стану всіх об’єктів.

Для цього столичні “ревізори” вже об’їхали всю державу. Провели три регіональних наради. На одну з таких до Рівного з’їхалися заступники голів Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької облдержадміністрацій. Разом із ними високопосадовці обговорили основні проблеми експлуатації систем централізованого водовідведення та окреслили плани на майбутнє. Кажуть, що вже визначили найпроблемніші та найзабрудненіші точки, на які спрямовуватимуть державні фінанси та увагу.

- За наслідками регіональних нарад ми подаватимемо пропозиції до загальнодержавної програми, - запевнив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Юрій ХІВРИЧ. - У ній будуть визначені об’єкти, які необхідно фінансувати першочергового. Насамперед, це аварійні очисні споруди. На них варто залучати гроші з екологічного фонду. Потім підрахуємо вартість добудови вже розпочатих систем. А в третій черзі будуть об’єкти, які потребують технічного переоснащення. На них і витрачатимемо державні гроші, залучатимемо співфінансування з місцевих бюджетів, а також націлюватимемо керівників областей на пошук інвесторів.

На переконання столичного високопосадовця, міські очисні споруди потрапляють в останню категорію, оскільки працюють майже півстоліття без серйозних реконструкцій. А ще він рекомендує законсервувати ті потужності, котрі не використовуються, аби не витрачатись на їх обслуговування.

Довідка. В області налічується 32 комунальні каналізаційні очисні споруди, з них 21 потребує реконструкції. Їх потужність: понад 200 тисяч кубометрів на добу, а фактичне завантаження - 92 тисячі кубометрів або 45 відсотків. Системи працюють задовільно і забезпечують повне біологічне очищення каналізаційних стоків.