Сприймаємо критику легко

Наприклад, ваша колега говорить, що ви не вмієте пристосовуватися до колективу. Буде доцільно відповісти: “Я поміркую над цим та приділю цьому більшe уваги”.

Причина докорів

Якщо ви чуєте на свою адресу жорстку, але неконкретну критику, одразу ж уточнюйте причину питання. Ви здивуєтеся, наскільки ваші здогадки можуть відрізнятися від того, що насправді мають на увазі співрозмовники. Якщо ваш начальник говорить вам: “Я не задоволений вашою роботою!” - уточнюйте, що саме йому не до вподоби: кількість продаж за місяць, а можливо, йому не подобається те, що ви останнім часом почали постійно запізнюватися або те, що ваша остання відпустка була надто довгою.

Критика - це образа?

Буває так, що у словах співрозмовника неможливо знайти жодних конструктивних зауважень, ви чуєте потік докорів, але не можете зрозуміти, у чому саме вас звинувачують. Якщо вас критикують образливо, не починайте суперечку: ваш опонент тільки і чекає на те, що ви “вибухнете”. Наприклад, якщо вам говорять: “Що ви собі дозволяєте?”, “Вам нічого не можна доручити!”, “Скільки можна повторювати одне й те саме?!”, “Ви що, з глузду з’їхали?!” - навіть не намагайтеся з’ясовувати, що сталося. Ваш співрозмовник не відповість нічого путнього: “А ви самі не розумієте у чому річ?”. Відмовчуватися чи починати дискутувати на цю тему - не дієво. Щоб привести співрозмовника до тями, скажіть щось нейтральне: “Я обговорюватиму це тільки, коли ви заспокоїтеся”.

Привід для розмови

Вас спіткала критика вдома? Поміркуйте, чого не вистачає від вас вашим близьким. Дорікання у родині завжди сигналізують: є важливий привід для відвертої розмови. Наприклад, якщо дитина каже батькам: “У вас ніколи не вистачає часу на мене!”, не треба пояснювати, що ви постійно зайняті на роботі, тому що вам дали підвищення або треба виплачувати кредит. Просто скажіть: “У нас теж є бажання проводити з тобою більше часу, ми дуже сумуємо, давай вирішувати разом, як нам виходити з цієї ситуації”.

А якщо зауваження справедливе

Якщо ви розумієте, що критика обґрунтована, - визнайте це. Як би ви не хотіли виправдатися, зараз це буде недоречно. Фрази, такі як “Я не навмисно, інакше не виходило...”, у більшості випадків провокують ще більш гарячі суперечки та потоки звинувачень. Наприклад, керівник говорить: “Ви не зробили роботу вчасно!”. Підтвердьте це: “Так, правильно”. Тільки після того, як ви визнаєте справедливість його слів, є сенс спокійно розтлумачити, що вам завадило, та внести пропозиції, як все виправити.

Як навчитися легше сприймати критику?

Одне критичне зауваження, зроблене мимохідь на вашу адресу, може зіпсувати хороший і веселий день. Добре, якщо ці слова сказані не про вас, і ви спокійно ставитеся до критики. Але може бути і по-іншому. Отже, ви ненавидите критику, але вас все ж таки іноді критикують. І цього ніяк не можна уникнути. Залишається одне - змінити своє ставлення до критики.

Проблема полягає у надто високій самооцінці, тому потрібно простіше ставитися до себе, притупляючи непотрібні амбіції.

Шукайте у сказаному раціональне зерно, якщо ж його немає, сприймайте слова, почуті на свою адресу, як щось порожнє, необґрунтоване, або ж навіть як банальну заздрість. Пам’ятайте, що не критикують лише тих, хто нічого не робить і якщо ви напевно знаєте, що робите усе правильно - посміхніться тому, хто виливає на вас відро бруду, і отримуйте від життя задоволення і позитив.