Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №506 від 23.06.2011p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#І таке буває

СІЛЬСЬКІ НОВИНИ

СІЛЬСЬКІ НОВИНИ

Приїхав з Києва онук Петро до діда Гаврила в село погостювати. За обідом розговорилися. Дід розпитував онука про його життя у столиці, а Петра цікавили сільські новини, бо давно вже був у діда. Дідусь Гаврило, якому вже стукнуло вісімдесят, усе життя любив жартувати, таким залишився й досі.

- Які в нас у селі новини, внучку? От якби ж їх показали по телевізору, вони були б набагато цікавіші, ніж ті, що нам розказують. У вас що? Тільки одна політика. А в нас вийдеш вранці до криниці - чого там тільки не наслухаєшся і не надивишся! Дикторами на нашій вулиці є баба Вівдя і тітка Килина. Куди вашим кореспондентам! Наші все знають, мабуть, ночами не сплять. Тільки назбирається біля криниці людей, вже й починають. Як було сьогодні:

- А чули? Вчора Адам Вірчин застукав агронома у своєї Галки. Без штанів утікав через вікно. Всі собаки в селі за ним бігли.

- Іван Гомон, кажуть, приревнував свою Клавку до Клима. Не знаю, бо не бачила, але казали, що билися, аж пір’я летіло!

- А Петра Греця міліція на гарячому застукала - самогон гнав. Ото, певне, штрафу дадуть...

Тут випалив Грицько Жук: “І правильно зроблять, що оштрафують. Він продавав вже не самогон, а недогон”.

- У Гапки, - це вже знову інформувала Килина, - свиня опоросилася. Шістнадцять поросят привела! Ото людині щастить! І так тих грошей кури не клюють, то ще й Бог посилає...

І далі:

- Василь Степин продавав позавчора цибулю в місті. Коли розпродався, казали, так набрався, що аж у витверезник попав.

Тут нагодилася Степка та до Килини:

- Ти краще на свого алкоголіка подивися!

- Що? Мій Андрій ніколи у витверезнику не був!

- Зате через день під плотом лежить, - не здавалася Степка.

- А твій... А твій...

І пішло, і поїхало. Полетіли прокльони, дулі одна одній давали, задирали спідниці та голі сідниці показували. І це не допомогло. Тоді схопили одна одну за коси й почали тягатися вулицею. Тут уже не втримався наш сільський “омон” Кузьма Заворотний, який якраз нагодився. Дебелий чолов’яга! Він узяв їх за коміри, стукнув лобами й розвів у різні боки. Тут і сміх, і плач, чого тільки нема. І так щоранку. Оце, я розумію, новини. А політика, навіщо вона нам? Ми її і не слухаємо, і не дивимось...

23.06.2011



Рівне-Ракурс №10 від 23.06.2011p. 
На головну сторінку