“Хочу знайти такого режисера, який би поставив у нашому театрі унікальну річ”

Про це свідчить ряд всеукраїнських і міжнародних фестивалів у Запоріжжі, Вінниці, Хмельницькому, Ольштині, Катовіце (Республіка Польща), на яких побували лялькарі, представляючи на розсуд вибагливого глядача свої найкращі творчі доробки.

- Ми намагаємося знаходити кошти, щоб показувати свої вистави не лише рівнянам, але й нашим колегам і шанувальникам театру ляльок за кордоном, - розповідає директор театру Володимир ДАНИЛЮК.

Так, у Запоріжжі на ІІ Всеукраїнському фестивалі театрів ляльок “Лялькова веселка - 2010” глядачі могли побачити мюзикл “Буратіно” за мотивами казки Олексія Толстого (режисер-постановник Дмитро Нуянзін, м.Брест, художник-постановник Микола Данько, м.Київ). Рівненський колектив отримав три дипломи: “За кращу виставу”, “Краща робота актора з лялькою” (відзначилася Заслужена артистка України Франческа Барабаш за роль Черепахи Тортили), “Краща жіноча роль”, який дістався Олені Подолець за роль Мальвіни.

Третій Міжнародний фестиваль театрів ляльок “Дивень” у Хмельницькому має одну особливість - це фестиваль-лабораторія, який дозволяє зустрітися й поділитися досвідом не лише акторам, але й технічним працівникам. На “Дивень” рівняни привезли виставу режисера Володимира Долгополова (м.Астрахань, Росія) “Звідки беруться діти?”, за яку отримали диплом за майстерне і дивовижне вирішення вічного дитячого питання.

- Ця вистава була цікавою нашим колегам, - ділиться враженнями Володимир Данилюк, - вона для сімейного перегляду: і діти, і дорослі знаходили для себе відповідь на, здавалося б, просте питання.

На 14 Ольштинському тижні театрів ляльок, який проходив у Польщі, актори дивували публіку виставою “Лісова пісня” за мотивами однойменної п’єси Лесі Українки.

Непростим для рівненських лялькарів виявився виступ на 7-му Міжнародному фестивалі театрів ляльок “Подільська лялька - 2011” у Вінниці, який, хоч і мав свої переваги - зібрав велику кількість цікавих колективів, все ж виявився недосконалим з точки зору організаційного та технічного забезпечення. Наші актори відкривали фестиваль виставою Є.Шварца “Снігова королева” (за мотивами казки Г.Х.Андерсена).

Нещодавно ж лялькарі повернулися з польського міста Катовіце, де проходив ювілейний 10-й Міжнародний фестиваль театрів ляльок “Катовіце - дітям”, в якому брали участь 18 різножанрових театрів-переможців, які у попередні роки отримували Гран-прі. Колектив Рівненського театру ляльок був приємно вражений як рівнем організації і проведення фестивалю, так і складом його учасників.

- Ми побачили, - каже Володимир Данилюк, - що можна використовувати різні форми мистецтва, адже у західному мистецтві театру ляльок присутні, наприклад, моновистави, в яких працює лише один актор. Так, про гру Яноша Палія із Будапешта, за якою ми мали нагоду спостерігати, можна сказати у кількох словах - пластично, енергетично, заряджає весь зал. Хоча це всього-на-всього була класична вистава про Петрушку. Угорський театр вразив своєю постановкою всім відомої “Білосніжки і семи гномів”. Вони просто прочитали п’єсу по-іншому: висловлювали усе голосом, інтонацією, мімікою. Тож вистава була зрозумілою усім, незважаючи на мову. Хотілося б і у нашому театрі поставити щось подібне, спробувати поекспериментувати. Залишилося знайти режисера для виконання цих задумів.

Про прем’єри...

У цьому сезоні глядачі побачили кілька прем’єр у виконанні рівненських лялькарів. Це “Котигорошко” (ідея - режисера Олександра Іноземцева, нестандартне вирішення - молодого художника Наталі Косарєвої). І хоч рішення режисера було одним, художника - другим, музичний супровід ще іншим, що ускладнювало гру акторів, головне - героїчний епос про незвичайні пригоди хлопчика-горошини Котигорошка, створеного Матінкою Землею для подолання злого та підступного Змія і порятунку сестриці Оленки, гарно сприймався глядачами.

Традиційно на малюків чекали й нові пригоди на новорічні свята - спектакль “Новий Рік і Білий Кіт”.

Порадували лялькарі й ще однією новою виставою - “Принцеса і Свинопас” за мотивами казки Г.Х.Андерсена у постановці режисера Віктора Клімчука (м.Вітебськ, Білорусь). Саме цей спектакль і став заключним у 36-му театральному сезоні.

Про нагороди...

До здобутків цьогорічного сезону можна сміливо віднести отримання акторською групою Рівненського академічного обласного театру ляльок Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки у номінації “Театральні спектаклі для дітей та юнацтва” за виставу “Лісова пісня”.

- Не так часто лялькові колективи отримують нагороди держави, - коментує Володимир Данилюк. - Коли ми дізналися про премію імені Лесі Українки, вирішили відіслати у Київ на перегляд відео спектаклю “Лісова пісня”. Нещодавно їздили у столицю отримувати цю почесну нагороду (10 тисяч гривень - авт.). Безумовно, це подія, перемога, наша радість, адже нас бачать, цінують, і не лише глядачі, але й влада.

Про плани...

Театральний сезон завершився і нові плани та задуми не забарилися. Їх у Володимира Данилюка дуже багато.

Вже наприкінці вересня - початку жовтня театр очікують відповідальні гастролі в Астрахані (Росія), куди поїде вистава Ярослава Грушецького “Сумна весела казка”. 2000 кілометрів автобусом, море вражень, переживань - усе це буде у новому сезоні...

- Ми також наважилися на постановку вистави для дорослих, - припідіймає завісу директор театру, - Це мюзикл “Людина із Ламанчі”, який у другій половині 60-х став хітом на Бродвеї (за мотивами твору М.Сервантеса “Дон Кіхот”). Це історія самого Сервантеса. Лялькар потрапляє у тюрму з корзиною ляльок. І ті люди, які знаходяться у тюрмі, починають грати Панчо, Дульсинею тощо. Сенс спектаклю в тому, що завжди здоровий розум і добро перемагають. Бюджет вистави дуже великий, тож глядачі побачать її аж наступного року, а не у жовтні, як планувалося спочатку.

- Вже можна думати й над наступною постановкою, шукати цікаві пропозиції для вечірнього глядача. Але не хочеться, щоб це було щось класичне, прагну знайти якусь родзинку в самій п’єсі, - продовжує Володимир Данилюк.

До відпусток колектив збирається завершити виставу для дошкільнят “Веселий урок”. У ролі режисера себе пробуватиме актор Олександр Шило. За оцінкою керівника театру, в Олександра для цього є усі дані й бажання. До речі, він робить і переклади до п’єс, пише сценарії до новорічних вистав тощо.

У планах також запросити до постановок як режисерів, які вже працювали із колективом рівненських лялькарів, таких як Сергій Брижань, так і нових, наприклад, львівського режисера Олександра Куцика. Саме з ним планується поставити виставу українського напрямку.

- Хочу робити незвичне: спектаклі з великими ляльками, виставу-бенефіс для одного актора, який міг би показати у ній всю свою майстерність; постановки на релігійну тематику, щоб виховувати духовність, адже святе повинно бути первинним. Хочу знайти такого режисера, який би поставив у нашому театрі унікальну річ, - ділиться найпотаємнішим Володимир Данилюк.

...А поки що актори постійно працюють над удосконаленням своєї майстерності, відвідують заняття з хореографії, вокалу тощо.

- Радує те, що у театр прийшла молодь, - розповідає директор, - на сьогодні у колективі з’явилися нові актори - Дарія Поліщук, Ігор Сторожук, Віктор Подолець. Задоволений і молодим актором Павлом Больбіним - відчувається динаміка росту, в нього є потенціал. Якщо я впевнений у корифеях нашого театру, то іноді хвилююся, як зіграє молодь. Павло ж доводить, що він - хороший актор.

Окрім творчих планів, є й задуми більш матеріального характеру.

- Незабаром ми чекаємо на важливу подію - реконструкцію сцени. Очікуємо перегляд обласного бюджету в липні, і вже новий сезон ми зможемо зустріти з новою сценою та новими кріслами. До речі, ми вже маємо 200 стільців, адаптованих для дітей, які замовили у Львові, - насамкінець ділиться сюрпризами для рівненських глядачів Володимир Данилюк.

Тож, нам залишається тільки побажати колективу Рівненського академічного обласного театру ляльок вдалого літнього відпочинку та успішного здійснення усіх творчих планів і задумів, які ми, ГЛЯДАЧІ, зможемо оцінити вже у новому, 37-му, театральному сезоні.