І хліб без вогню буває

- Аграрії області вже зібрали 10 тисяч гектарів ранніх зернових і зернобобових культур, - розповідає перший заступник голови ОДА Анатолій ЮХИМЕНКО. За його словами, виробники засипали до засіків понад 30 тисяч тонн зерна при середній урожайності 33,3 центнера з гектара (врожайність на 22 відсотки вища, ніж на цю дату торік). В області також обмолотили 5 тисяч гектарів (чверть площ) озимого ріпаку, зібравши більше 12 тисяч тонн із середньою врожайністю 22,4 центнера з гектара.

Першочергово збиратимуть площі, на яких дозріває насіння під майбутній урожай. Тим більше в області посіяно достатньо високопродуктивних зернових, щоб забезпечити господарства й одноосібників якісним посівним матеріалом. Це має бути еліта або ж перша чи друга репродукції, націлив аграрних менеджерів Анатолій Юхименко. Щоб сільгоспвиробники були зацікавлені в придбанні елітного насіння, в області продовжено програму підтримки розвитку насінництва. Нею, зокрема, передбачене здешевлення на 800 гривень кожної тонни елітного посівного матеріалу. Цьогоріч аграрії, які купували елітне насіння ярих культур, отримали з обласної казни 12 тисяч гривень компенсації. На придбання насіння озимих зарезервовано 188 тисяч гривень. Цих грошей вистачить на здешевлення 235 тонн елітного насіння озимих пшениці та жита.

Між тим, ранні зернові дозрівають на площі понад 209 тисяч гектарів. Збирають збіжжя більше 700 комбайнів. Розуміючи усю відповідальність, державний пожежний нагляд в усіх районах області заздалегідь розпочав проводити рейдові перевірки щодо забезпечення захисту місць збирання, переробки та зберігання зерна. На жаль, є об’єкти сільського господарства, які недостатньо відповідають нормам протипожежної безпеки. А це говорить про те, що деякі керівників сільгосппідприємств не розуміють простої істини: заощадивши сьогодні кошти на збереженні, завтра можна втратити все надбане колективною працею. Адже, головною причиною виникнення пожеж є необережне поводження людини з вогнем. І в період збирання врожаю це питання постає особливо гостро.

Мало хто замислюється над тим, що недбало кинутий недопалок або сірник на узбіччя дороги вздовж автомобільних шляхів може призвести до серйозних пожеж і не менш серйозних збитків. Недарма в народі кажуть: “Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі”. Тому для запобігання пожеж на хлібних масивах та у тих же “коморах” працівники обласного управління та місцевих райвідділів МНС постійно проводять перевірки. Ретельно перевіряють протипожежний стан будівель, споруд, приміщень, хлібоприймальних пунктів, елеваторів та зернотоків.

Недоліки є, і вони характерні майже для всіх сільгосппідприємств: не проводять заміри опору ізоляції електромереж, об’єкти недостатньо забезпечені первинними засобами пожежогасіння, не проводиться робота з обробки вогнезахисними розчинами дерев’яних конструкцій горищ тощо.

Чимало проблем додають і так звані господарі-одноосібники, які мають невеличкі наділи землі і протипожежною безпекою зовсім не переймаються. Пояснюють це нестачею коштів. Сторонній людині згадані недоліки можуть здатися дрібницями. Але відомо, що у протипожежній справі дрібниць не буває. Відтак до адміністративної відповідальності вже притягнули 63 посадові особи. На об’єктах, де були виявлені значні порушення, що могли спричинити пожежу, призупинено роботу 15 будівель, 19 приміщень, 2 споруд, 52 дільниць електромереж та 14 сільгоспагрегатів, які не відповідали вимогам пожежної безпеки.

Щоб уникнути пожеж на хлібному полі, керівникам господарств належить знати та неухильно виконувати правила пожежної безпеки України, своєчасно оборювати поля шириною не менше чотирьох метрів. У період збирання забороняється спалювати стерні, післяжнивні залишки та розводити багаття на полях. Забезпечити зернозбиральні машини, агрегати, автотракторну техніку первинними засобами пожежогасіння та справними іскрогасниками. Першочергової уваги потрібно надати електрогосподарству, стежити за справністю систем протипожежної автоматики, блискавкозахисту, водопостачання та телефонного зв’язку.