Чуприна про землю

За його словами, ситуація в агропромисловому комплексі у цілому в державі виглядає невтішно, вона не влаштовує ані владу, ані селян. Наприклад, виробництво молока, якщо порівнювати з 1990 роком, скоротилося удвічі, м’яса - утричі. І це лише найпоказовіші приклади. Тому, на переконання Олександра Чуприни, реформи на селі назріли давно. Якщо говорити про запровадження в Україні ринку земель, то саме земля є головним ресурсом та потенціалом для аграріїв, який може вивести життя на селі на якісно новий рівень. У той же час продажу земель сільськогосподарського призначення повинна передувати велика підготовка: “Потрібно визначитися, хто є реальним власником землі, скільки її, якої вона якості, і яка її реальна ринкова ціна. Боятися Закону про ринок земель не варто - просто треба роз’яснити людям чіткий механізм його впровадження та мінімізувати усі ризики”.

На думку Олександра Чуприни, головним гравцем на ринку землі повинна бути держава, яка захищатиме її власника - передусім селянина та фермера. Заступник голови обласної ради зауважив, що розуміє побоювання останніх, що у разі зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, вони можуть залишитися і без цих земель, і без заробітків. Відтак, щоб захистити сільгоспвиробників, держава повинна створити державний земельний банк, який не дозволить продавати землі “стороннім” людям, а розпоряджатиметься землею між тими, хто на ній споконвіку працює.

Порушив Олександр Чуприна і проблему поліських земель, які колись належали колгоспам, а після їх розпаду заросли лісами. Такі інвестиційно непривабливі землі держава повинна викупити, вважає заступник голови обласної ради, приєднавши їх до лісового фонду. І це питання також необхідно врахувати в Законі про ринок земель.

Як куратор відділу координації та взаємодії з органами місцевого самоврядування обласної ради Олександр Чуприна окреслив і завдання, які в контексті земельної реформи стоять перед сільськими радами. Вони повинні у найкоротші терміни визначити межі населених пунктів, розмежувати комунальні та державні землі, навести лад із власниками паїв та присадибних ділянок, постійно вести роз’яснювальну роботу з громадянами.