Козачата пройшли випробовування

Розпорядок дня був дуже насиченим - заняття з фізичної підготовки чергувалися з теоретичними. Проводилися навіть нічні тренінги для розвитку інтуїції. Фактично, вільного часу було не більше двох годин на день. Увечері біля вогнища молодь вивчала українські народні пісні та знайомилася з визначними і цікавими по-діями в історії українського козацтва.

Звичайно, що діти також залучалися до приготування їжі та господарських робіт - збір хмизу, прибирання території, миття казанків та посуду. Вирішення таких завдань - важлива складова козацького виховання. Саме тому кожен повинен був це пройти.

Але головною метою таборування було пройти всі випробування та здати іспити на перший ступінь молодика з українського рукопашу “Спас”, який є визнаним в Україні видом спорту. Саме на це і були спрямовані всі заняття. Хвилювання учасників наростало з кожним днем - у них постійно виникали питання з особливостей здачі іспитів.

Щоб підтримати своїх дітей, на здачу іспитів приїхали батьки деяких “спасівців”. Свято козацької звитяги розпочалося увечері в передостанній день таборування. Спочатку була здача теоретичної частини, а далі - ударна техніка, стійки, перекиди та самострахування, елементи козацьких танців. У проміжку між ними козачата проходили випробовування “курган”, ходили та лежали на битому склі. Завершало випробовування ходіння розпеченим вугіллям.

Оцінювання іспитів здійснювали кращі інструктори федерації. У підсумку, з одинадцяти, допущених до здачі іспитів “спасівців”, перший ступінь молодика з українського рукопашу “Спас” вибороли дев’ятеро. Наприкінці усі учасники табору пройшли обряд опоясування. Для тих, хто не знає - колись, право носити пояс хлопці отримували лише після певних випробовувань.