Вадим ПАВЛЮК: “Працювати для людей не тільки корисно, але й вигідно”

“Колектив дружний і відданий справі”

- Вадиме Степановичу, можливо, секрет багаторічного успіху Вашого бізнесу в його багатовекторності?

- Дійсно, наше підприємство багатопрофільне: це, власне, ринок, де ми знаходимося, є в нас будівельна структура - будівельник за фахом я не уявляю свого життя без улюбленої справи, займаємося сільським господарством, маємо своє невеличке виробництво. За 20 років діяльності в нас є певні здобутки. У період кооперативного руху “Моріон” був невеличкою фірмою загальнобудівельного напряму зі штатом 10 працівників, а нині - це підприємство більш широкого профілю, в усіх підрозділах якого працють 60 чоловік. Колектив дружний і відданий справі. Дехто поєднав свою долю з “Моріоном” ще з початку його діяльності, багато людей трудяться у нас 10-15 і більше років.

- Ваше підприємство відчуло на собі негативні наслідки занепаду будівельної галузі в Україні?

- Ми будували і будуємо невеликі об’єкти у Рівному та районах області, а тому не зазнали таких болючих втрат, як потужні будівельні компанії. Справді, коли у будь-якій країні наступає криза, її першими жертвами стають будівельники. Коли країна починає виходити із кризи, вони першими відчувають позитивні зрушення в економіці. Адже в бізнесу зростає потреба в розширенні виробництва, люди починають більше заробляти і, відповідно, в них з’являються кошти на поліпшення житлових умов. Ці чинники сприяють відродженню не тільки будівельної галузі, а й держави в цілому, оскільки одне робоче місце в будівництві дає ще сім робочих місць в інших галузях економіки.

- Відомо, що широку популярність “Моріон” здобув не на будівельному поприщі…

- У певній мірі так. Після того, як підприємство стало на ноги, будівельну галузь передали дочірньому підприємству, яке займається будівництвом та ремонтом. Уже більше десяти років предметом нашої постійної турботи є сільське господарство: у Гощанському та Острозькому районах орендуємо понад тисячу гектарів землі та співпрацюємо з двома сільгосппідприємствами. З цього не маємо особливого прибутку, але земля не пустує, люди вирощують зернові та круп’яні культури й отримують зарплату.

- Що, на Вашу думку, гальмує розвиток сільського господарства в Україні?

- Багато факторів впливають на ці процеси. Це - не тільки зношеність сільськогосподарської техніки, відсутність обігових коштів та застарілі агротехнології. Є чимало інших чинників, зокрема, кадровий. В одному селі у мене було господарство - 1000 гектарів землі. Напевне, у радянські часи у цьому селі кожен третій чоловік був механізатором, а зараз я не міг знайти там тракториста - доводилося возити із сусідніх сіл. На мій погляд, економічні й соціальні проблеми села не розв’язати без вирішення кадрового питання. Українське село безповоротно втрачає свої кадри: дехто їде у міста, дехто - на закордонні заробітки, а ті, що залишилися, - їм і так добре.

“Очікуємо конкретних результатів роботи”

- Вадиме Степановичу, рівненська спільнота знає Вас не тільки як успішного бізнесмена, а й людину з активною життєвою позицією. Ви багато років очолюєте обласний осередок Всеукраїнської громадської організації “Аграрна палата України”. Розкажіть про співпрацю АПУ із владними структурами, сільськими територіальними громадами та виробниками сільськогосподарської продукції.

- Голова обласного осередку Аграрної палати України є членом колегії Головного управління агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації. Ми декілька разів на рік збираємося для обговорення актуальних питань розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні й колективно приймаємо рішення, спрямовані на підвищення його ефективності. Повинен сказати, що АПУ - єдина з кількох всеукраїнських громадських організацій аграріїв, яка є асоційованим членом Вишеградської четвірки аграрних палат Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини. На загальнонаціональному рівні ми проводимо різні заходи (агровиставки, конференції та виїзні семінари на базі передових агропідприємств) з участю представників Аграрних палат європейських країн.

Ведемо також активну роботу з органами місцевого самоврядування на селі. Зокрема, минулого місяця в мене були переговори з головами трьох сільських рад щодо постачання сільгосппродукції на ринок “Моріон”. Для торгівлі без посередників звільнили частину місць для сільгоспвиробників на нашому ринку. Крім того, я провів переговори з іншими бізнесменами, які мають торгові площі в Рівному, щоб і на інших ринках організувати місця для продажу фермерами та селянами виробленої ними продукції. Вже у вересні очікуємо конкретних результатів проведеної роботи із сільгоспвиробниками.

Таке корисне партнерство приносить задоволення мені як керівникові обласного осередку АПУ. Адже діяльність Аграрної палати України та її регіональних відділень орієнтована, передовсім, на підвищення економічної ефек-тивності сільськогосподарського виробництва і пожвавлення соціального розвитку села. Нещодавно я запропонував міській владі Рівного узаконити торгівлю на вулиці Шевченка. Ось поряд, на вулиці Набережна, час від часу проводять виїзну торгівлю, ярмарки з реалізації сільськогосподарської продукції. На мою думку, ці ярмарки було б доцільно зробити постійними на тій частині вулиці Шевченка, що знаходиться між двома ринками і не примикає до житлових будинків. Поставив це питання перед міською владою, відповіді поки що немає.

“У нас справжня російська баня”

- Чи правда, що оздоровчий комплекс “Моріону” - єдиний у Рівному і, мабуть, в Україні, який має унікальну російську баню?

- Без сумніву, у нас справжня російська баня. Скажу без зайвої скромності: аналогів їй в Україні немає. У цьому твердо переконані постійні клієнти, які все життя - десятки років - паряться у нашій бані. До нас приїздять попаритися навіть зі Львова та Луцька. Я знаю людину з Росії, яка щороку приїжджає до Рівного провідати своїх родичів. Із 30 днів відпустки 20 - чоловік проводить у нашій бані. Є іноземні бізнесмени, котрі, переконавшись у її цілющих властивостях, при авіаперельотах у Москву та на зворотному шляху зупиняються у Рівному тільки для того, аби попаритися у нас. Дійсно, це унікальна баня, якій у нашому місті й усій Україні на сьогоднішній день альтернативи немає. Тут неперевершена парна, але всі її переваги можуть зрозуміти тільки професійні парильники.

До речі, свого часу ми перетворили занедбану комунальну лазню, яку придбали в центрі міста, в перший у Рівному елітний клуб “Моріон” із чудовими інтер’єрами більярдної, ресторану, бару, кімнат відпочинку з теле-, аудіо- і відеоапаратурою та супутниковим телебаченням, банкетними залами. Але після того, як подібних закладів у місті стало більше і прибутки від цього бізнесу зменшилися, ми залишили від клубу тільки сучасний оздоровчий комплекс, а на вільних площах облаштували торгівельний центр.

- Вадиме Степановичу, попри поважний вік, Ви гарно виглядаєте, - баня молодить?

- Наша баня дарує здоров’я не тільки мені, а й усім рівнянам та гостям міста, які її відвідують. Є така приказка: “Котрий день паришся, той день не старишся”. Якщо паритися 50 днів на рік, то на 50 днів продовжиш своє життя. Якщо ж ходити в баню 10 років, то на 500 днів житимеш довше. А я парюсь у цій бані значно довше - ще з радянських часів. Мій життєвий тонус підвищують також риболовля і полювання, але без фанатизму.

“Моріон називають каменем щастя”

- Ми вже 20 років живемо в незалежній країні. Є певні здобутки, є й невирішені проблеми загальнодержавного характеру. Яка з них найбільше хвилює Вас?

- Мене, як громадянина, дуже турбує те, що за останні роки в Україні знівелювалася освіта - вища та професійно-технічна. Сьогодні приходить на роботу як не юрист, то економіст, а тямущих інженерів, кваліфікованих зварювальників, столярів та кадрів інших робітничих професій бракує. У мене працюють два електрики пенсійного і передпенсійного віку, а достойну молоду заміну їм я не можу знайти. Це стосується і виконроба - часом самому доводиться виконувати його обов’язки. Навіть фахівцям, яких випускає Національний університет водного господарства та природокористування, бракує організаційних здібностей, притаманних виконробам радянської доби.

- Кажуть, людина в житті повинна побудувати дім, посадити дерево та виростити сина. Чи вдалося Вам це?

- Я і дім збудував, і садок посадив, і виростив двох дорослих синів: старший працює будівельником-проектантом, його бізнес не цікавить - більш творча людина, молодший займається власним бізнесом. Часом залучаю їх до роботи в “Моріоні” на різних посадах, але це на тимчасовій основі. Ще є в мене донечка шкільного віку: підросте - побачимо до чого вона здібна буде.

- Вадиме Степановичу, останнє запитання: що означає назва Вашого підприємства?

- Моріон - це мінерал, чорний кварц, який ще називають каменем щастя. Усі працівники фірми “Моріон” з першого дня її діяльності бажають щастя всім - і тим, хто користується нашими послугами, і тим, хто їх надає - своїм колегам. Така гармонія бажань забезпечила високу ефективність нашої роботи та її суспільне визнання. 20-річний досвід успішної діяльності підприємства наочно переконує в тому, що працювати для людей не тільки корисно, але й вигідно.

Користуючись нагодою, сердечно вітаю усіх жителів Рівного й області з 20-річчям Незалежності України. Найщиріші поздоровлення з подвійним ювілеєм - нашої держави та підприємства “Моріон” - його працьовитому колективу. Хай щастить!