Технічна фальсифікація Пенсійної реформи

“Свиню” більшості віртуозно підклав лідер “Фронту змін” Арсеній Яценюк, із благословення профільного комітету та спікера. Остаточна редакція документу, проголосована у другому читанні та в цілому, передбачала перерахунок з 01 грудня 2012 року розміру пенсії пенсіонерам, пенсія яких була призначена, або перерахована у 2006-2008 роках, з урахуванням показників середньої зарплати за 2009 рік. У 2006 році середня зарплата складала всього 928,82 гривень, у 2007 році -1197,8 гривень, а у 2009 році вже 1650,43 гривні. За попередніми розрахунками, поправка Яценюка коштуватиме Пенсійному фонду майже 40 мільярдів гривень.

Ініціатива Яценюка мала б бути врахована, адже мова йде про 10 мільйонів українських пенсіонерів і 2009 рік - це компромісна дата, оскільки за 2010 рік інфляція досягла за деякими оцінками 42%, і за 2011 рік ця цифра буде двозначною. І ці роки теж ніхто не враховує.

Але це не увесь цинізм більшості.

Річ у тім, що поправка Яценюка у порівняльній таблиці до другого читання була позначена, як врахована комітетом і під час розгляду законопроекту жодного обговорення цієї поправки за номером 40 не було, а отже, ніяких “неузгодженостей” теж не могло бути.

Деякі поправки, враховані комітетом, Литвин усе ж таки ставив на переголосування, але про сороковий номер не було жодного слова, жодних зауважень.

Чи підпише Віктор Янукович закон після всіх махінацій в оста-точній редакції - велике питання.

Підвищення пенсійного віку, як відомо, є однією з умов подальшого кредитування МВФ, з іншого боку, рейтинг Президента і його політичної сили завдяки Пенсійній реформі може досягти розміру статистичної похибки.

Якщо Президент без зволікань і реверансів у бік електорату підпише закон, це буде свідченням не тільки рішучого наміру йти на майбутні вибори, повністю ігноруючи думку і настрої людей, але й сигналом суспільству про кри-тичну економічну ситуацію у країні і її залежність від фінансових ін’єкцій МВФ.

А майбутні парламентські та президентські вибори будуть проведені з максимальним адміністративним і силовим тиском.

Власне, чи не реалізацію такого сценарію ми сьогодні спостерігаємо?