План є, техніки - немає

"Концентруючись лише на одній вузькій цілі, чиновники не помічають негативних, так би мовити "побічних" наслідків, які часто в десятки разів більші за очікуваний позитивний ефект", - коментує експерт з аграрних ринків УКАБ Тарас Висоцький. Так, з $2,5 млрд., на які було імпортовано техніки в останні роки, сплатили $500 млн. ПДВ (або близько 4 млрд. грн), що дозволило профінансувати, окрім інших важливих державних програм, лізинг вітчизняної техніки на пільгових умовах в розмірі 350 млн. грн у 2010-2011 рр. Натомість це не дало очікуваного позитивного ефекту, і якість більшості зразків вітчизняної техніки не задовольняє вимоги аграріїв. Висновок дуже простий - буде обмежений імпорт - будуть скорочені надходження в бюджет.

Крім того, ні для кого не секрет, що в Україні втрачається значна частина врожаю через брак високотехнологічного сільськогосподарського обладнання, а обмеження його імпорту тільки погіршить ситуацію. Згідно розрахунків експертів УКАБ, збільшення втрат врожаю всього лише на 10% (насправді втрати будуть значно більші) призведе до скорочення прибутковості вирощування зернових з поточних 9% (попередні розрахунки УКАБ) до -2%, тобто спричинить збитковість рослинництва.

Також, наші урядовці забули про 5,3 млн. сільських жителів, які займаються сільським господарством на макрорівні та близько 28 тис. фермерів, що обробляють менше 50 га. Вживана сільськогосподарська техніка - єдина техніка, яку дрібні сільськогосподарські виробники (що обробляють 16 млн. га) можуть собі дозволити купити. Обробляючи 16 млн. га "вручну" та 25 млн. га технікою вітчизняного виробництва залишається лише мріяти про амбіційний валовий збір зернових у 80 млн. т.