Економіку потрібно вивчати на практиці

Викладачам було цікаво послухати думку досвідченого менеджера, який у реаліях сьогодення зміг підняти з руїн один з найбільших промислових комплексів міста, щодо сучасних тенденцій вітчизняної економіки, тож вони жваво вступали у діалог з Олегом Казимировичем і задавали запитання.

- Олегу Казимировичу, як Ви оцінюєте економічну ситуацію в Україні?

- Вона складна, як і стан вітчизняної легкої промисловості. Я переконався, що хлопчик, який у п’ятнадцять років торгує на базарі, знає про легку промисловість більше, ніж деякі наші високопосадовці.

Потрібно змінювати сам підхід до розуміння економіки, у тому числі і світової, адже, на жаль, в нашій країні бізнес тісно переплітається з політикою, чи-то пак його розвиток залежить від різних політичних рішень. Це припустимо лише у тому випадку, коли політики своїми певними діями стимулюють розвиток промисловості, що призводить до росту економічних показників, а відтак і держави в цілому. Але що ми спостерігаємо натомість? Підхопивши гасло європейців про дешеву китайську робочу силу, наші політики намагаються впровадити його в Україні, при цьому забуваючи, що праця одного китайця в середньому обходиться у 500 євро. Це справді незначна цифра - для країн Європи, де, до речі, чимало і наших земляків, але для України така зарплата, за нинішнього рівня доходів, перетворюється на мрію.

Саме тому школярі, з певного віку, повинні розуміти, що таке економіка, на чому вона базується, від чого залежить, які її складові. І чим більше ми вкладатимемо в них ці знання, тим міцніше та досвідченіше підґрунтя ми матимемо у майбутньому.

- Ви на власному досвіді продемонстрували, що очолювати, а тим більше поставити на ноги, таке велике підприємство як Льонокомбінат, цілком реально. Як Вам це вдається?

- Поміж людей існує така думка, що коли ти власник підприємства, то можеш розслабитися і відпочивати. Це не так, бо ти повинен працювати не лише більше за всіх, знати кожну дрібничку, але й розуміти, що не маєш права на хибний крок, адже за тобою люди, колектив, робота яких безцінна.

Проблеми розпочалися ще тоді, коли я шукав підприємство, на якому можна було б виготовляти пряжу. Коли натрапив на Рівненський льонокомбінат, з’ясувалося, що на його місці хотіли збудувати супермаркет. Тож довелося докласти неабияких зусиль, аби таки купити завод. Минув час, і отриманим результатом я більш ніж задоволений.

Але сьогодні в Україні більшість власників великих підприємств, на жаль, не володіють потрібною інформацією для ведення бізнесу, не орієнтуються у зміні законодавства, не цікавляться станом справ своїх партнерів та конкурентів. Саме тому надзвичайно приємно чути, коли діти, здавалося б далекі від ВВП та економічних показників у реальному житті, оперують назвами податків, вправно вирішують економічні завдання і задачі. І я певен, якби економічну теорію перевести у практику, а завдання наблизити до реальних, це б мало дієвіший результат.

- Саме тому Ви стали ініціатором проведення екскурсій вашим заводом?

- Діти повинні на власні очі бачити всі масштаби виробництва. І я із задоволенням продовжуватиму цю традицію, яку ми започаткували для студентів, і всебічно сприятиму цьому. Інформація з підручників та вуст вчителів ніколи не замінить ефект від екскурсії, коли все можна побачити на власні очі, поспілкуватися з професіоналами та отримати відповідь на будь-яке запитання. І я певен, що наш досвід стане показовим і для інших підприємств Рівного та області.

- Але це не дозволить підняти економічні показники.

- Сьогодні ніщо і ніхто не заважає тому, щоб Рівне стало центром легкої промисловості. Для того, щоб будувати нові підприємства, ми маємо достатньо кваліфікованих кадрів. Але над цим потрібно працювати.

І коли сьогодні я спілкуюся з дітьми, то розумію - ось наше майбутнє: з іншим баченням та підходами, з сильним запалом та енергією. Вони тягнуться до знань, хочуть бачити все на власні очі. То нехай навчаються! Байдуже, ким вони стануть - міністрами, економістами, слюсарями чи водіями - головне - щоб вони були асами своєї професії, адже наша економіка передусім залежить від знань та досвіду людей, з яких черпатимуть ази наук наші діти.