Приміські потяги скасують?

Тож, за рентабельності -91% вихід вбачається єдиний - скорочення маршрутів та скасування сполучень. Або - збільшення вартості квитка.

Депутати Рівненської облради вважають неприпустимим закриття приміських потягів Рівненської дирекції залізничних перевезень і пропонують звернутися до Міністерства інфраструктури України та Державної адміністрації залізничного транспорту України. Адже процес реформування залізничного транспорту, який проводить керівництво Львівської залізниці, може стати катастрофічним для області. Навіть якщо до цього спонукала збитковість приміських пасажирських перевезень та недостатнє фінансування.

Однак не новина, що для переважної більшості населення саме залізничний транспорт є найбільш доступним через відносно невисоку вартість проїзду. Зокрема для тих громадян, які користуються пільгами.

Якщо говорити мовою цифр, то за 10 місяців нинішнього року у приміському сполученні перевезено 2463,7 тисяч пасажирів, в тому числі 580,6 тис. пасажирів пільгових категорій.

Але з іншого боку, позицію залізниці можна легко зрозуміти: відшкодування за пільгове перевезення пасажирів, отримане від місцевих органів самоврядування, на сьогодні становить лише 55,7% від вартості перевезення. Тоді й справді потрібно говорити про раціональність підняття тарифів для тих, хто це може собі дозволити.

Начальник відокремленого підрозділу ДП “Рівненська дирекція залізничних перевезень” Львівської залізниці Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ вважає, що тарифи потрібно підняти до рівня маршрутних квитків. Тоді, в умовах чесної конкуренції, люди обиратимуть шлях до пункту призначення не за ціновою політикою, а за комфортністю.

Потребує оновлення і парк поїздів, на який також потрібне фінансування. Адже із 42 поїздів - 9 в експлуатації з 1970 року, 9 - з 1977 року, 4 - з 1985-1986 років, а 14 - з 1967 року. Це при тому, що термін експлуатації для дизель-поїздів складає 20 років, а для електропоїздів - 28 років. Відтак бачимо, що граничні строки експлуатації для деяких потягів перевищені мало не вдвічі.

Це стосується і вузьзоколійки “Антонівка-Зарічне”, довжина якої 115 кілометрів. Ускладнюється все тим, що в Україні запчастини для тепловоза і вагонів, що їздять цим маршрутом, ніхто не виготовляє.

Водночас, за словами депутата облради Миколи КРАСЬКА, ця залізниця насамперед відіграє соціальну роль і тому не можна припинити її функціонування. Крім того, вона є складовою туристичних маршрутів. А якраз розвиток зеленого туризму є однією із візитних карток області. Також він зазначив, що крім реконструкції колії та рухомого складу потребують ремонту дерев’яні мости, через які пролягає шлях.

Виходом із ситуації, що склалася, керівництво Львівської залізниці бачить створення дирекцій приміських залізничних перевезень у формі спільних підприємств органами місцевого самоврядування з несенням солідарної відповідальності за організацію, фінансування та безпеку перевезень у приміському сполученні.

Тим більше, що практично з усіма місцевими радами погоджено надання землі під коліями в постійне користування й оформлені відповідні свідоцтва, та й земельний податок сплачується в повному обсязі, незважаючи на відсутність рентабельності приміських пасажирських перевезень.

Яким буде результат і чи ходитимуть Рівненщиною приміські потяги, стане відомо 23 грудня на сесії Рівненської обласної ради.