Сім голів для “Єнакієвця”

МФК “Кардинал-Рівне” - “Єнакієвець” - 7:2 (5:0).

Голи: Волянюк (4, 14), Маринюк (7), Бондар (11), Когут (19), Танський (35), Пітуля (39) - Турчак (23), Нестерук (37).

Попередження: Сільченко (32).

Для господарів цей матч був із розряду “сталінградської битви”. Ще б пак, колектив, який отримав від керівництва завдання на сезон - посісти одне з призових місць чемпіонату та поборотися за Кубок України, опинився після одинадцяти ігор на передостанньому місці в турнірній таблиці. Тож гра обіцяла бути надпринциповою, враховуючи той факт, що в першому колі у Єнакієвому був зафіксований нічийний результат (3:3).

Голів у матчі чекати довго не довелося. Уже на 4-й хвилині Михайло Волянюк замкнув простріл Олександра Басіча. Не пройшло й трьох хвилин, як рахунок був уже 2:0 на користь рівнян. Це Мар’ян Маринюк засмутив голкіпера гостей Андрія Мельника. Другий пропущений гол лише підбадьорив єнакієвців і вони взялися за штурм воріт суперника. Проте удари Чуднова і Хурсова парирує Андрій Пітуля, який цього дня творив дива у рамці. Натомість контрвипади “кардиналівців” були більш ефективними. Спочатку Олександр Бондар записав на свій рахунок сьомий гол у сезоні (3:0). Добили єнакіївців у першому таймі влучними ударами Михайло Волянюк та Юрій Когут. На перерву команди пішли за приємного для місцевих уболівальників результату - 5:0.

У другому таймі гості доволі швидко забили м’яч престижу (Віктор Турчак). Утім розвинути успіх підопічні Миколи Шевцова не змогли. Тактика з п’ятим польовим гравцем лише полегшила завдання рівнян. На 35-й хвилині Михайло Волянюк перехопив м’яч неподалік своїх воріт і наважився на удар по порожніх воротах. М’яч, подолавши весь майданчик, влучив у ліву стійку воріт, але межі поля не залишив. Першим до відскоку встиг Віталій Танський, який довершив розпочату Михайлом справу, відправивши м’яч майже з центрального кола за призначенням - 6:1. За дві хвилини Віталій Нестерук все-таки зумів пробити нашого голкіпера - 6:2. Цей факт, схоже, так засмутив Андрія Пітулю, що він вирішив “помститися” із суперником не по-воротарськи, повторивши трюк нашого другого голкіпера-бомбардира Віталія Денюжкіна. Саме Андрій за півтори хвилини до фінального свистка, вводячи м’яч у гру з рук, пробив точно у порожні ворота й встановив остаточний результат матчу - 7:2.

Микола ШЕВЦОВ (головний тренер “Єнакієвця”):

- Звісно, ми чекали хорошої гри від МФК “Кардинал-Рівне”, але навіть не передбачали, що поразка буде такою розгромною. Перед командою стояло завдання зіграти якомога надійніше й дисциплінованіше, проте, на превеликий жаль, виконати установку на гру команді не вдалося.

Я вважаю, що нам необхідні більш кваліфіковані виконавці. Стосовно сьогоднішньої поразки, то не маю особистих претензій до жодного з гравців, адже виграє команда, а програє тренер. Тому в мене претензії лише до себе.

Андрій ПІТУЛЯ (голкіпер МФК “Кардинал-Рівне”):

- Сьогодні чудово почувався. Вдалося навіть забити другий у своїй кар’єрі гол. Вважаю, що з “Єнакієвцем” нарешті фортуна повернулася до нас обличчям, адже в попередніх матчах нам просто катастрофічно не щастило, м’яч, наче зачарований, не йшов інколи навіть у порожні ворота. А ось у звітній грі нам усе вдавалося.

Сергій ПІДДУБНИЙ (головний тренер МФК “Кардинал-Рівне”):

- Ця гра була для нас заключною в другому колі і у 2011 році загалом. Тому, звичайно, було нестримне та палке бажання здобути перемогу. Але з бажанням перемогти ми виходили не лише на цю гру. Сьогодні, звичайно, в нас була хороша реалізація, чого не скажеш про попередні матчі. Окрім того, більшу половину гри нам довелося провести вчотирьох проти п’яти виконавців суперника. Але, незважаючи на це нам вдалося забити. Ви бачили сьогодні у грі Басіча, який, сподіваюсь, буде одним з ключових гравців у другій четвірці. Пропустивши півроку, Олександр без проблем влився в колектив після травми. Він навіть суттєво додав і я радий за нього. Пішла сьогодні гра у Волянюка, який забив свої голи, проявивши справжні бомбардирські якості. А загалом всі молодці, тому важко когось виділити окремо. Щодо Андрія Федюка, то піти з команди - це його особисте бажання. Ніякого скандалу й конфліктів не було, швидше за все Андрій просто відчув, що Рівне - не його місто, адже складно говорити про те, що МФК “Кардинал-Рівне” не його команда. У мене, як у тренера, до нього, ні в ігровому, ні в тренувальному процесі, жодних претензій не було. Це професіонал з великої літери, в якого потрібно було лише вчитися нашим молодим виконавцям.