Рівненщина 2011

- Вперше за роки незалежності Рівненщина отримала на розвиток понад 250 мільйонів гривень з держбюджету, - резюмував Василь БЕРТАШ.

В оновленій школі села Будераж Здолбунівського району навчатиметься майже сотня дітей села та ще майже тридцять з навколишніх сіл. Новосіли ж їздитимуть ще й на новому шкільному автобусі, який цьогоріч отримала Рівненщина в рамках державної програми.

Зводити новий освітній заклад у селі Будераж почали ще 1990 року. З розпадом Союзу будівництво припинили. Потому на 12 років про школу взагалі забули. Натомість 93 дитини навчалися в аварійному приміщенні, збудованому в шістдесятих роках минулого століття. І лишень цьогоріч, аби закінчити довгобуд, з державного бюджету виділили цільову субвенцію в розмірі 11 мільйонів гривень.

Свято було і в перспективному селі Берестя. Цьогоріч до школи пішли 33 першокласники. Натомість, якщо нині тут 302 учні, то за декілька років їх буде майже 450. Ще донедавна діти у дві зміни навчалися у пристосованих приміщеннях місцевого дитсадка та СВК “Зоря”, адже стару будівлю школи торік визнали аварійною. Тепер же початкові класи та старшокласники, а це 167 дітей, переселилися у нове приміщення. Школярі середньої ланки поки що навчатимуться у приміщенні дитсадка. Тим часом вже наступного року заплановано добудувати другу чергу школи: спеціалізовані кабінети, а також спортзал, майстерню та їдальню. Обігріватиме приміщення котельня на альтернативному паливі.

Загалом навчальний заклад розрахований на 550 учнів. Будівництво першої черги закладу обійшлося у більш ніж 14 мільйонів гривень, які виділили з державного та обласного бюджетів. Увесь проект вартує більше 23 мільйонів гривень.

Тим часом із аварійних приміщень обіцяють вивести всі навчальні заклади.

Останнім цьогоріч - 37-им - став оновлений дошкільний заклад “Малятко”, що у селищі міського типу Мізоч Здолбунівського району. У закладі після капремонту додатково відкрили дві групи. А це місця для півсотні дошкільнят. Відтак, у садочку вже п’ять груп, в яких виховують малюків від півтора до шести років. Загалом у “Малятку” більше сотні дошкільнят. Сюди ходять діти не лишень з Мізоча, а й із навколишніх сіл: Волиці, Стубла та Білашева. На капремонт та облаштування груп витратили 700 тисяч гривень, це гроші обласного, районного та місцевого бюджетів.

- Поява двох додаткових груп не лишень зменшила чергу бажаючих потрапити у дошкільний заклад, а й забезпечила роботою 17 працівників, - розповів сільський голова Мізоча.

А обласні чиновники запевнили, що в найближчі роки черги до дитсадків на Рівненщині зникнуть.

Кожен другий – пільговик

За інформацією Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, 2011 року на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової допомоги дітям державної допомоги затверджено 989,3 млн. гривень субвенції з державного бюджету.

Станом на 02.12.2011 року для більше як 100 тисяч одержувачів всіх видів державної допомоги, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету, направлено 964,2 млн. гривень.

У грудні в область надійшла субвенція в розмірі 72,2 млн.грн.

Субсидію на оплату житлово-комунальних послуг в області отримують 20,3 тис. сімей, що на 7% більше ніж за відповідний період торік.

У 2011 році почесне звання України “Мати-героїня” присвоєно для 2636 жінок. З початку поточного року в області виплатили винагороду для 2054 жінок на загальну суму 19,3 млн. гривень.

В області до Єдиного Державного автоматизованого реєстру пільговиків станом на 1 грудня 2011 року включено понад 556 тисяч осіб, тобто кожен другий дорослий житель області - пільговик.

Рівненська область є однією з найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на території якої проживають близько 380 тис. потерпілих осіб, з них 115,6 тисяч дітей, які відповідно до чинного законодавства отримують різного виду допомогу та компенсації з державного бюджету.

У 2011 році на виплату компенсацій, допомоги та пільг передбачено 194,4 млн. грн, що на 33,1 млн. грн. більше ніж у 2010 році та складає 82,7 відсотків від потреби (потреба області - 234,0 млн. гривень).

22 мільйони зекономили на медицині

Цьогоріч завдяки дотриманню стратегії розвитку медичної галузі краю вдалося оптимізувати роботу установ та зекономити понад 22 мільйони гривень. Заощаджені гроші спрямували на придбання медикаментів та збільшили витрати на харчування хворих.

Водночас, запевняють обласні чиновники, скорочення ліжкового фонду не вплинуло на доступність медпослуг. Навпаки, за 9 місяців у стаціонарах області пролікували на 2,5 тисячі більше краян, ніж за аналогічний період торік.

При цьому Рівненщина - одна з не багатьох областей, яка цьогоріч отримала цільову субвенцію на придбання медобладнання. За понад 18 мільйонів державних коштів вже придбали потужні лабораторії та УЗД-апарати. Невдовзі медустанови Рівненщини також отримають сучасне рентген-обладнання.

У Рівненському обласному онкодиспансері відкрили регіональний центр променевої терапії, де встановили сучасний лінійний прискорювач і комп’ютерний томограф. А це якісно новий рівень діагностики та лікування раку. Збудували першу чергу терапевтичного корпусу Рокитнівської центральної райлікарні, законсервованої з 2004 року. Такі бюджетні інвестиції дозволили створити потужну медичну базу для якісного обслуговування краян. Ще 3,2 мільйона гривень субвенції надійшли в область на придбання розхідних матеріалів. Крім того, цьогоріч місцеві бюджети майже вдвічі збільшили фінансування на одного хворого, а для надання первинної медико-санітарної допомоги витрати з місцевих бюджетів зросли втричі.

Попри те, що Рівненщина не увійшла до переліку регіонів, які є пілотними в реформуванні медичної галузі, установи краю та галузь охорони здоров’я ще з початку року запрограмували на розвиток. Всі райони та міста обласного значення розробили дорожні карти реформування медичної галузі. Дотримуючись заданої стратегії розвитку, в області цьогоріч відкрили 9 лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Створення та потужне оснащення закладів первинної ланки робить медичні послуги якіснішими та доступнішими. Наприклад, у результаті реформування та ефективного менеджменту, жителів села Кідри Володимирецького району нині обслуговують не у старенькому ФАПі, а в сучасній новій лікарській амбулаторії. Заклад має оснащену лабораторію та стоматологічний кабінет, а ще для людей обладнали й укомплектували за всіма вимогами оглядову, процедурну кімнати, кабінет щеплень і забору крові, кабінет лікаря загальної практики сімейної медицини та фізіотерапевтичний кабінет, реєстратуру й інвентарну. Є в сільській амбулаторії також палата для денного стаціонару. Загалом у Володимирецькому районі цьогоріч реорганізовано ще дві лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Тож район є лідером за впровадженням практики сімейної медицини - нині сімейні лікарі обслуговують 98 відсотків населення.

За словами начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віталія Бойка, майже удвічі збільшилося фінансування та витрати з місцевого бюджету на одного мешканця - з 24,18 грн до 44,60 грн. У тому числі для надання первинної медико-санітарної допомоги - з 7,64 грн до 21,80 грн.

Результати роботи ЖКГ

За підсумками 2011 року на Рівненщині було створено 38 ОСББ, найбільше - 10 - у Радивилові. Основним фактором, що стримує темпи створення ОСББ, є незадовільний технічний стан житлових будинків і обмеженість коштів у місцевих бюджетах на їх капітальний ремонт.

Зокрема, упродовж 9 місяців за кошти місцевих бюджетів капітально відремонтували 128 ліфтів на загальну суму 3 млн. 562,7 тис. грн та модернізували 8 ліфтів на суму 856,3 тис. грн. Всього на ремонт и модернізацію ліфтового господарства використано 4 млн. 419 тис.грн. На капітальний ремонт житлових будинків витратили 3 млн. 256 тис. грн.

У тепловому господарстві реконструювали котельні в Рівному на вул.Макарова,41 з впровадженням когенераційної установки. За рахунок зменшеного споживання природного газу, котельня буде забезпечена власною електроенергією, надлишок енергії направлятиметься споживачам міста.

Завершується також реконструкція котельні в місті Радивилів на вул.Садова, решту котелень комунальної теплоенергетики облаштовують приладами обліку відпуску теплової енергії.

У населених пунктах області на площі 107,6 тис. кв.м провели капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі, придбали техніку для роботи в зимовий період. На території Шпанівської сільської ради Рівненського району триває будівництво заводу з переробки побутових відходів м.Рівне. Пальне, отримане в результаті переробки сміття, купуватиме для використання у виробничому процесі цементний завод, що знаходиться в Здолбунові.

Аграріїв підтримували, як могли

На реалізацію програм агропромислового комплексу цьогоріч спрямували майже мільйон гривень. Бюджетні гроші передбачили на розвиток насінництва, збільшення посівів жита, забезпечення продовольчим зерном, підтримку тваринництва. Водночас на Рівненщині розробили обласну програму підтримки фермерських господарств на 2011-2015 роки. Тож фермери краю цьогоріч вперше отримали безвідсоткові позики з обласної казни. Така практика триватиме й надалі.

Водночас потужні агропідприємства на розвиток господарств залучають також інвестиційні кошти. Так, цьогоріч у сільгосппідприємстві “Імені Воловікова” Гощанського району ввели в експлуатацію молочний комплекс. Нині триває будівництво ще чотирьох тваринницьких комплексів у Млинівському, Дубровицькому та Сарненському районах.

Цьогоріч сільськогосподарські підприємства області вже виробили продукції на 16 відсотків більше ніж торік. Загалом виробничники Рівненщини продали продукції на 11 мільярдів гривень, а це на 21 відсоток більше ніж минулоріч. Водночас місцеві товари стали більш конкурентноспроможними на іноземних ринках. Рівненщина вийшла на позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, яке за підсумками 10 місяців становить понад 55 мільйонів доларів США. Експорт за цей час зріс майже у півтора рази в порівнянні з аналогічним періодом торік, а імпорт - на 6 відсотків.

Надходження податків і зборів до зведеного бюджету області за підсумками року зростуть у понад півтора рази, а власні доходи місцевих бюджетів - на 10 відсотків.