Святе Богоявлення

На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді. Своїм водохрещенням у Йордані Спаcитель започаткував Таїнство водохрещення - одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується для життя во Христі. На честь євангельської події в цей день, а також напередодні у всіх православних храмах відбувається чин Великого водоосвячення. До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води.

Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина “оновлюється” для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натщесерце. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. Може виникнути питання: навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

З цим святом на Русі було так само пов’язано багато повір’їв про погоду та долю людини. Так, наприклад, якщо хто-небудь був хрещений у цей день - бути йому найщасливішою людиною на все життя. Доброю ознакою вважається так само зговоритися в цей день про майбутнє весілля. А ті дівчата, які ще не дочекалися свого нареченого, виходили ввечері на Водохрещення й окликали наречених. Якщо дівчина зустріне молодого хлопця - гарна прикмета, якщо старого - недобра ознака.

• Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.

• Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

• На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

• Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

• Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

• Удень йде сніг - на врожай гречки: вранці - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

• Коли на Водохреще випав повний місяць - бути великій воді.

• Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

• Йде лапатий сніг - на врожай.

• Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

• На Водохреще день теплий - буде хліб темний.

• Коли на Водохреще риба табунами ходить - на рої добре.