Держава сидить на шиї селянина

Відтак рівненські журналісти змогли безпосередньо дізнатися у головного аграрія країни, що особисто він думає про стан сільського господарства України.

- Без села аграрна реформа неможлива, - відмітив міністр. - Збереження українського села - основа реалізації цієї реформи. У важкий період економічної кризи, коли багато галузей економіки країни не витримали навантаження, аграрний сектор вистояв і допоміг країні у важкі часи. У світі існує значний дефіцит продуктів харчування, голодує мільярд людей. І лише завдяки сільгоспвиробникам, Україна сама себе забезпечує продовольством. Хоча світовий ринок продуктів харчування досить жорсткий, українське сільськогосподарське виробництво перебудувалось, реагує на виклики часу, і тепер з нами рахуються. Сьогодні Україна займає перше місце у світі за експортом ячменю, друге - за експортом кукурудзи, п’яте - пшениці. Цей сектор приносить значні надходження у казну держави. За 2011 рік було експортовано сільськогосподарської продукції на 14 млрд. дол. США. Можна зробити висновок, що держава сидить на шиї в українського селянина. Тому наше основне завдання - зберегти людей на селі.

Не можна сказати, що великотоварне сільськогосподарське виробництво - єдина перспектива, основа - дрібний господар. Тому ми плануємо розвивати громаду, села, здійснювати благоустрій сіл та селищ, створювати культурно-дозвіллєві комплекси, сприяти створенню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Чому фермера не пускають торгувати на оптовий ринок, створюють різноманітні перепони? На селі цю нішу зайняла Укоопспілка. Ми плануємо повернути справжнім акціонерам - селянам, майно Укоопспілки, у кожному селі створити молочарню для прийому та переробки молока, прийнятого від селян, ринки. Держава на підтримку молокопереробних підприємств дала 2 млрд. грн, але, на жаль, ці пільги не призвели до збільшення закупівельної ціни молока. Необхідно також розвивати аграрну профспілку, адже саме профспілки повинні захищати інтереси селянина. Одноосібник готовий виростити продукцію, але 75 відсотків ціни готового продукту забирають посередники, виробнику ж залишається тільки 25 відсотків. Цю тенденцію також необхідно ламати, - зауважив Микола Присяжнюк.

Бугринський смак

Коментуючи відкриття “Країни смаку” в с.Бугрин Гощанського району Микола Присяжнюк сказав, що дуже здивований та задоволений тим, що таке підприємство відкривається саме в сільській місцевості.

“Це сто робочих місць для сільських мешканців! І я дякую іноземним інвесторам за це, - сказав міністр. - Підприємство випускатиме нетрадиційні для нашої країни види продукції. Це приклад того, що Україна є учасником світового глобалізаційного процесу - і це великий позитив”.

На місці колишнього консервного заводу компанія-інвестор побудувала нове потужне переробне підприємство із очисними спорудами, яке спеціалізуватиметься на виробництві напівфабрикатів. Вартість проекту сягає близько 60 млн. грн. Сировинною базою підприємство забезпечуватимуть місцеві сільськогосподарські виробники, які спеціалізуються на вирощуванні ВРХ. Перша черга виробництва, яка відкрита сьогодні, займається виробництвом національної турецької страви - донер-кебаб, з натуральної курятини або яловичини, яка вже завоювала Європу та користується популярністю в Україні. Як повідомив генеральний директор ТзОВ “Країна смаку” Андрій КОЗАЧУК, виробничі потужності підприємства сьогодні складають 25 тонн продукції на добу (перша черга), однак у найближчих перспективах збільшуватиметься асортимент продукції напівфабрикатів, які матимуть перевагу над своїми аналогами в Україні завдяки якості.

На думку міністра, завдяки іноземним інвесторам, які вкладають гроші в село, розвивається сільськогосподарське виробництво, розвивається держава.

Рівняння на молоко

У селі Іллін Гощанського району поважну делегацію зустріч директор найсучаснішого та найбільшого в Україні молочного комплексу ТзОВ “Імені Воловікова” Василь ГОЛУБІНКА. Він розповів про високотехнологічні процеси утримання корів та первинної обробки молока, яке відповідає світовим стандартам. Учасники оглянули доїльний комп’ютеризований зал карусельного типу на 36 доїльних місць та ферму, де безприв’язно утримуються корови. Керівник ТзОВ “Імені Воловікова” розповів, що чотири роки вони шукали фінансового партнера, щоб втілити в життя ідею створення сучасного молочного комплексу, будівництво якого обійшлося в 70 млн. грн. Василь Голубінка також повідомив, що на цьому зупинятися не буде і в перспективі до 2016 року споруджуватимуться два аналогічні високотехнологічні комплекси, на яких утримуватимуться до 5000 корів. Узагальнюючи, зазначив, що сьогодні на тлі тотального вирізування молочного тваринництва, натуральна молочна продукція знайде свого споживача і його підприємство матиме успіх, однак потрібна фінансова підтримка держави у компенсації п’ятдесяти відсотків вартості будівництва та банківських відсотків по кредитах.

Міністр у свою чергу повідомив, що держава частково компенсує витрати на спорудження молочного комплексу та відсоткову ставку по кредиту для товариства “Імені Воловікова”, адже воно вже подало відповідну заявку. Микола Присяжнюк зазначив: “Я дуже задоволений, що такі комплекси розвиваються, їх потрібно створювати більше, бо це перспектива держави в розвитку молочного скотарства”.

Керівник Міністерства аграрної політики та продовольства України наголосив, що держава підтримуватиме три форми розвитку молочної галузі: перша - це сільські сімейні ферми, які зараз мають по 3-4 корови, а за державної підтримки кількість корів у таких людей збільшуватиметься; друга - великі молочні ферми, на зразок молочного комплексу ТзОВ “Імені Воловікова”, на яких утримується більше 1000 голів худоби; третя - це середні фермерські господарства, які мають від 100 до 150 корів.

Очільник міністерства підкреслив, що така трирівнева державна підтримка дозволить стабілізувати розвиток молочної галузі і розпочати нарощування виробництва молочної продукції.

Вживаємо своє

Ось якими словами підсумував здобутки села за минулий рік заступник голови обласної ради Олександр Чуприна - члени територіальних сільських громад виробляють майже 77,6% сільськогосподарської продукції. “Ми чітко усвідомлюємо, що перспективи виробництва сільськогосподарської продукції за великими господарствами. Але, враховуючи специфіку нашого Поліського регіону, потрібно працювати паралельно: будувати великі підприємства та серйозно підтримувати селянина, який вирощує і, поки що, утримує 99,6 тис. корів проти 15,8 тис. в інших господарствах. До того ж, за 2011 рік господарства населення збільшили поголів’я корів на 1,5 тис. голів (+1,5%), а сільгосппідприємства зменшили на 1,4 тис. голів (-8,1%)”.