У Рівному презентували інноваційний проект Закону “Про вищу освіту”

Його внесли до парламенту народний депутат Леся Оробець та голова партії “Фронт Змін” Арсеній Яценюк. Ініціатори планують прийняти цей Закон у парламенті нового скликання ще до кінця цього року.

Мета візиту Лілії Гриневич до нашого міста - широке обговорення та донесення до суспільства суті тих реформ, зокрема в освітянській сфері, які опозиційні сили планують впроваджувати найближчим майбутнім. Адже лише узгоджені з суспільством реформи мають право на життя. “Люди мають усвідомити та сприйняти ті умови, в яких вони житимуть, - наголосила Лілія Гриневич. - Тому сьогодні опозиційні сили не просто критикують владу, змушуючи її працювати в інтересах людей, а й розробляють широку платформу для майбутніх реформ”.

Під час прес-конференції Лілія Гриневич зупинилася на трьох ключових інноваціях законопроекту та відповіла на запитання журналістів. За її словами, сьогодні на розгляді у парламенті перебуває три проекти. Ще один з проектів розроблений Кабміном. Однак, на її думку, вони не вирішують ключової для вищої освіти проблеми - підвищення її якості та конкурентоспроможності. Так, проект Кабміну лише централізує систему управління вищої освіти, не вирішуючи наболілих проблем.

Критичну ситуацію та необхідність кардинальних змін у вищій освіті демонструють і цифри, наведені експертом. Так, за словами Лілії Гриневич, за останні три роки не працевлаштувалися 46 тисяч випускників вишів, на підготовку яких з державного бюджету витрачено понад 2,5 мільярди гривень. Красномовною є і статистика Державної служби зайнятості. На обліку у службі на 1 вакансію економіста перебувають 38 осіб. Це може свідчити як про неправильну систему формування державного замовлення на спеціалістів, так і загальне падіння якості освіти.

Серед трьох основних інновацій проекту Закону Л.Гриневич назвала необхідність впровадження механізмів фінансової, економічної та кадрової автономії університетів; створення системи зовнішньої (незалежної від виконавчої влади) оцінки якості вищої освіти. Цю функцію могли б виконувати відповідні агенції, які б і розробляли критерії такої оцінки.

Третій ключовий напрямок реформ передбачає новий підхід до розподілу коштів на навчання у вищих навчальних закладах за принципом “Кошти йдуть за людиною”. За системою отриманих грантів кожен абітурієнт вирішуватиме, у який саме ВНЗ “нести ці кошти”. “Таким чином кошти приходитимуть саме до тих закладів, які дають кращу пропозицію”, - зазначила Л.Гриневич. Сьогодні ж функцію розподілу коштів виконує Міністерство переважно у ручному режимі, залежно від особистих преференцій та симпатій.

Результатом впровадження трьох зазначених механізмів буде еволюційне формування мережі вишів та підвищення якості освіти, її конкурентоспроможності. Серед основних завдань нового Законопроекту і впровадження державно-громадської системи управління освітою.

На думку Л.Гриневич реалізація Закону має йти паралельно з реформуванням управлінської сфери, прозорим наповненням бюджету. Активізації потребує й впровадження інвестиційного принципу щодо освіти, широке залучення коштів бізнесу на підготовку фахівців та зарахування їх до витрат на виробництво. Така практика є загальноприйнятною у розвинених країнах. Лише однакові, прозорі правила на ринку освітніх послуг дозволять виявити кращі виші як серед державної, так і приватної форми власності.

Лілія Гриневич запросила усіх присутніх активно долучитися до обговорення запропонованого законопроекту на Інтернет-платформі. Для безпосереднього внесення поправок до статей законопроекту розроблено порівняльну таблицю на сайті “Право і освіта” www.d.edulaw.org.ua, свої зауваження та пропозиції можна також надсилати на адресу: glm@frontzmin.org, адже незважаючи на змістовність пропозицій, ініціаторам обмежують можливість донесення його суті до громадськості.