Універсальна “вакцина”,

- Наше здоров’я, - переконаний Микола Леонідович, - залежить на 50% від поведінки, на 20% - від спадковості, ще на 20% - від екології, а від медицини - всього на 10%. Тому основний напрям роботи центру - змінити поведінку кожної людини. Тобто, не зловживати алкоголем, не курити, більше займатися спортом. Відпочинок та робота - все повинно бути дозовано. Колись відомий російський хірург, анатом і педагог Микола Пирогов сказав: “Майбутнє за медициною профілактичною”. Його пророчі слова не втратили своєї актуальності й сьогодні. За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною “вакциною”.

- Чому, на Вашу думку, здоров’я українців не поліпшується пропорційно зростаючим витратам держави на медицину?

- Найбільший парадокс сучасної медицини полягає в тому, що, ставлячи своїм завданням здоров’я людини, вона займається хворобою, внаслідок чого ми все більше знаємо про хвороби, їх лікування і лікувально-діагностичні методи. Проте здоров’я - це не просто відсутність хвороби, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Для цього необхідно досліджувати феномен здоров’я, знати його закономірності й використовувати їх для зміцнення здоров’я практично здорового населення - тобто тих, хто ще ходить на роботу і не відчуває гострої потреби звертатися до лікаря.

- Як це зробити?

- Необхідно розробити і впровадити систему управління здоров’ям. Що вищі резерви здоров’я, то менша ймовірність розвитку захворювання. Саме центри здоров’я і покликані насамперед виявляти ті верстви населення, яким необхідна першочергова допомога в освіті та інформації щодо проблем здоров’я. Із загальнолюдських позицій їх діяльність не лише гуманна, але й економічно вигідна. За даними фахівців США, запобігання мозковому інсульту обходиться у 800 доларів, а його лікування - у 20 тисяч на рік. Як бачимо, різниця досить суттєва.

Наведу ще приклад з українських реалій. Ми багато уваги приділяємо санітарно-просвітницькій роботі, спрямованій на боротьбу з грипом. Численні виступи наших фахівців у засобах масової інформації, випуски плакатів, листівок і бюлетенів принесли приємний результат - люди стали менше хворіти. Коли людина озброєна знанням, вона знає, як поводитися: не бігти в лікарню, залишатися вдома і викликати лікаря. Повноцінне харчування і виконання процедур, які пропише лікар, - запорука вашого здоров’я.

- Рівненський обласний центр здоров’я - єдина профілактична установа в регіоні з багаторічним досвідом санітарно-просвітницької діяльності. Розкажіть про перевірені часом форми і методи його роботи.

- Обласний центр здоров’я спільно з лікувально-профілактичними закладами Рівненщини постійно проводить роботу з профілактики алкоголізму, куріння, наркоманії, венеричних та інфекційних захворювань, ВІЛ-інфекції та СНІДу серед молоді й дорослого населення. Ми організовуємо та залучаємо громадськість області до просвітницьких кампаній, присвячених актуальним проблемам охорони здоров’я. Не залишаємо поза увагою питання охорони материнства й дитинства. Щорічно на базі центру підвищують свою кваліфікацію середні медичні працівники (інструктори із санітарної освіти) лікувально-профілактичних закладів області.

Ми постійно дбаємо про те, аби форми й методи нашої роботи були цікавими та змістовними, привертали увагу широких кіл громадськості. “Круглі столи”, тренінги, рольові ігри, масштабні громадські акції, поширення знань за принципом “рівний - рівному”, робота анонімних консультативних пунктів для підлітків та молоді з питань пропаганди здорового способу життя, цикл медично-просвітницьких програм у постійній рубриці “Лікар, на якого чекали” (телеканал “Рівне-1”) - це ефективні форми санітарно-просвітницької пропаганди і профілактики захворювань, які не залишають людей байдужими як до свого здоров’я, так і до суспільних проблем.

Рівненський обласний центр здоров’я заснований у березні 1946 року, співпрацює майже з 900 медичними установами - обласними та міськими лікувально-профілактичними закладами, центральними районними і дільничними лікарнями, амбулаторіями та фельдшерсько-акушерськими пунктами, а також із благодійними фондами, громадськими організаціями та релігійними громадами різних конфесій, зацікавленими у пропаганді здорового способу життя, профілактиці захворювань та боротьбі зі шкідливими звичками.