Петро СЕРГІЙЧУК: “Якість нашої роботи довела зима”

Допомогла сумлінна підготовка

- Сергію Миколайовичу, готуючись минулоріч до поточного опалювального сезону, ви не могли передбачити аномально морозну, як для нашого регіону, зиму. Як перезимували?

- Технічно ми були цілком готові. Аварій було менше, ніж в інші роки, і майже всі вони були контрольовані. Деякі з тих, що виникали, наприклад, розмерзання радіатора у під’їздах (це поодинокі випадки) чи відсутність гарячої води - оперативно, за дві-три години, усували. Як ви правильно сказали, до зими ми готуємося завжди літом, коли неможливо передбачити, якою видасться погода в опалювальний період, відтак готуємося ретельно. Завдяки цьому і маємо такі хороші показники.

- Скільки в цілому коштів і кілометрів теплових мереж було змінено?

- На всю підготовку ми витратили 20 мільйонів гривень. Змінили близько 5 кілометрів теплових мереж: гаряча вода і опалення. А напередодні опалювального сезону випробували 100 відсотків теплових мереж, а це - 132 кілометри, відремонтували 15 котелень, 43 теплопункти та 10 ІТП. У результаті взимку працювали без збоїв, коли інші міста, такі, як наприклад, Одеса, мали проблеми.

- Використовували нові технології чи діяли старим дідівським способом?

- Намагаємося рухатися за новими технологіями. Повністю відмовилися від металевих труб на гарячу воду. Замість цього ставимо пластмасові, які кращі насамперед тим, що не прогнивають і мають довший термін експлуатації. До того ж пластикові труби менш схильні до корозії, більш стійки. Навіть при підтопленні території, ця труба років тридцять лежатиме без проблем, не потребуватиме додаткових витрат, пов’язаних з її обслуговуванням. А це означає, що якість наших послуг - краща, і перебоїв з постачанням немає.

Для мережі опалення використовуємо попередньо ізольовану трубу в пінополіуретановій оболонці. Вони набагато вигідніше за інші, до того ж втрати тепла - незначні - 3-5 відсотки.

Не все залежить

від газу

- А щось геть нове для нашого регіону не збираєтеся запроваджувати?

- До 2015 року плануємо перевести ТЕЦ на щепу. Те саме хочемо запровадити в інших населених пунктах - Клевані, Олександрії тощо. Раніше ми про це тільки говорили, а зараз все ближче підходимо до поставленої мети. Чотири роки тому, коли розмови про переведення котелень на тверде паливо тільки почалися, нам потрібно було близько 60 мільйонів гривень, щоб реалізувати цей проект.

-У кого перейматимете досвід?

- Ми відвідували з робочим візитом Прибалтику, де вже діють подібні котельні. Нічого нового чи складного у цьому немає, просто ми трохи вивільняємося від газової залежності, тобто від 23 мільйонів кубів газу на рік. Це не означає, що Рівненщина поступово відмовляється від споживання газу та переходить на альтернативні види палива, просто ми шукаємо можливість зекономити гроші, щоб потім використати їх на більш нагальні потреби.

- Питання в іншому - чи є стільки сировини?

- Мене запевнили, що є. У цілому проект, тобто котельні на щепі, обійдеться у 60 мільйонів гривень, але за нормальної роботи, вкладення окупляться за три-чотири роки.

До того ж такі котельні - це ще й додаткові робочі місця. Впровадження проекту займе максимум рік. Намагатимемося максимально використовувати власні сили, але за необхідності, де справа торкатиметься вузької спеціалізації, залучатимемо інших фахівців.

За чотири роки, що ми займаємося цим питанням, об’їздили багато місць, кілька разів робили моніторинг, логістику, вивчали підготовчі процеси, з’їздили у Прибалтику, і сьогодні впевнено можемо сказати, ми знаємо за що боремося. До речі, в Оржеві є деревообробне підприємство “ОДЕК”, яке вже не перший рік успішно працює на щепі. Ми настільки хочемо реалізувати цей проект, що вже навіть котли підібрали під наші параметри, та “позабивали” його у всіх державних програмах.

- Але сума надзвичайно велика, як для нашого міста. Чи “потягнемо” ми це?

- Як ви думаєте, скільки грошей ми щодоби витрачаємо на опалення Рівного? Сьогодні ця сума становить 500 тисяч гривень, а за лютої зими витрати сягали до 1,1 мільйона гривень за добу!

Безкредитне тепло

- Цьорогіч ваше підприємство чи не вперше не брало кредит на погашення боргів за газ, хоча дозвіл на це від міської ради ви отримали. З чим це пов’язано?

- Нам такий “подарунок” зробили газовики - пішли на поступки, реструктуризували заборгованість. Трохи краще почали платити споживачі. Можливо, наприкінці опалювального сезону ми заохотимо тих, хто сумлінно і вчасно сплачував рахунки.

- Опалювальний сезон добігає свого завершення, що попереду?

- Ми вже розробили графік робіт із підготовки до наступного опалювального сезону, а після 15 квітня зробимо його корегування. Графіки розроблені на кожен місяць таким чином, щоб на вересень тепломережа була повністю готова. Не йде мова винятково про траси, але й про котельні, теплопункти, насосну групу, дах тощо. Саме завдяки такому ретельному підходу до справи вдається уникати багатьох проблем на тепломережах взимку.

- За чий кошт проводитимете випробування та ремонт тепломереж?

- Гроші закладені у тарифі з теплопостачання, який складається з витрат на поточний ремонт, зарплату, енергоносії.

- Ви зазначали, що населення стало сумлінніше ставитися до сплати рахунків.

- Заборгованість залишається великою - близько 32 мільйонів гривень. Ми постійно працюємо з боржниками, за кожним ІТРівцем закріплені абоненти, і ми обходимо боржників. Торік двори з рупором об’їжджали, цьогоріч цю практику повторимо. Подаємо у виконавчу службу і суди на злісних неплатників, і до речі, всі торішні справи виграли - а це близько 16 мільйонів гривень.

- За реструктуризацією багато завертається?

- Ми всім ідемо назустріч і намагаємося працювати у повному діалозі зі споживачем. У будь-якої людини, яка не платить, є як і суб’єктивні, так і об’єктивні пояснення цього явища. Тому кожний випадок ми намагаємося розібрати індивідуально.

Що цікаво, серед числа злісних неплатників ті, у кого є гроші і можливість сплатити, але вони чомусь вважають, що сплачувати за комуналку - не головне.

- Чи можна відключати окремі квартири?

- Ми не зможе цього зробити, бо існуючі теплові системи нам дісталися у спадок від радянських часів. І якщо потрібно відключати, то це вже цілий будинок, навіть не окремий стояк.

Лічильник - це не економія, а контроль

- А як ви ставитеся до того, щоб встановлювати лічильники теплової енергії на будинок?

- Всі чекають, що хтось його поставить, причому безкоштовно. Але за браком коштів на підприємстві, ми не маємо такої можливості. Поки все робиться за власний кошт споживачів. Можливо, у майбутньому запрацює державна програма і лічильники встановлюватимуть безкоштовно. Користуючись нагодою, хочу роз’яснити, що лічильник - обліковує фактичне споживання тепла. Сам по собі він не буде економити, а точно визначати скільки було використано тепла. Тому раджу не про економію думати, а про збереження тепла - почати утеплювати квартири, щоб тепло, за яке платять споживачі чималі гроші - не вивітрювалося.

- Коли лічильники встановлять на всі будинки, ви почнете втрачати в коштах?

- По-перше, давайте доживемо спочатку до цього моменту. По-друге, люди просто отримають можливість контролювати ту послугу, за яку сплачують гроші.

Різниця у тому, що коли на вулиці тепло, споживачам тих будинків, де немає лічильників, нараховують стандартну плату, а люди, які мають відповідального за лічильник, можуть його перекрити і платити менше.

Тверда “четвірка”

- Незважаючи на те, що до кінця опалювального сезону трохи менше місяця, яку оцінку, ви як директор теплопостачального підприємства, можете поставити собі за організацію роботу?

- Працюємо ми добре, на тверду “четвірку”. При нормативі у -210С, ми місяць працювали при -300С, і гідно витримали усі навантаження. Скарг багато не було, відтак я надзвичайно вдячний своїм працівникам за те, що вдень і вночі, в будень і у вихідні, вони охороняли тепло у домівках рівнян.

Що про нашу роботу думають в облдержадміністрації, ми дізнаємося наприкінці опалювального сезону на підсумковій колегії, де оприлюднять результати перевірок по різних організаціях. Сьогодні ж раз у тиждень чи два, проводяться фінансові наради в ОДА і моніторяться фінансові результати теплових підприємств.

Наприкінці хотілося б звернутися до пересічних громадян з проханням краще розраховуватися за тепло і ставитися з розумінням до усіх працівників “Теплотрансервісу”. У них так само є сім’ї, які потрібно кормити, і кожна недоплата чи ігнорування квитанцій відбивається на їх матеріальному становищі. Ви не платите за тепло, а страждають насамперед вони, бо не отримують зарплати.

До того ж, ми маємо на балансі 45 теплопунктів, 15 котелень, 135 кілометрів мереж, обслуговуємо 500-600 насосів тощо. А це все комплектуючі, обладнання, одним словом - витрати. Та й будівлі потрібно підтримувати у належному стані. Розумію, люди жаліються, що тарифи високі, однак не наше підприємство, яке виконує лише роль посередника, у цьому винне. Ми робимо усе можливе і неможливе, щоб кожен рівнянин почував себе вдома захищеним. І нинішня зима цьому підтвердження.