Раптова смерть Михайла Колісниченка

Розтин показав, що Михайло Ілліч помер внаслідок гострої серцевої недостатності, яка сталася на тлі ішемічної хвороби серця. Хоча за словами друзів гендиректора, він ніколи не скаржився на здоров’я.

В останню путь Михайла Колісниченка проводжали з Палацу культури ВП РАЕС, де відбулася панахида, близько п’яти тисяч чоловік.

Життя Михайла Колісни- ченка було нерозривно пов’язане з Рівненською атомною електростанцією. Тут він пройшов усі щаблі кар’єрного зростання, відбувся як спеціаліст і керівник.

Свій трудовий шлях розпочав на посаді оператора реакторного відділення. З 1992 по 1997-й очолював реакторний цех №2. Впродовж десятиліття з 1997-го по 2007-й обіймав посаду головного інженера РАЕС. Був безпосереднім учасником пуску трьох енергоблоків станції. У 2008-му очолив багатотисячний колектив поліського енерговелета.

За високий професіоналізм, значний особистий внесок у розвиток вітчизняного електроенергетичного комплексу, сумлінну працю Михайло Ілліч був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1987 р.), отримав почесне звання “Заслужений енергетик України” (2000 р.) та орден “За заслуги” ІІІ ступеня (2004 р.). У 2008-му нагороджений нагрудним знаком “За заслуги перед містом” та орденом “За заслуги” ІІ ступеня.