“Мисливці на людей”

Харчуються кліщі кров’ю, проте можуть роками голодувати, перебуваючи у своєрідному анабіозі, але моментально активізуються, якщо потенційна жертва перебуває в зоні досяжності. Раніше їх вважали просто шкідливими, неприємними комахами, проте

ще до Другої світової війни з’ясувалося, що кліщі - перенощик і резервуар кліщового енцефаліту, тяжкого захворювання нервової системи, яке особливо поширене в лісистій місцевості на схід від Уралу і аж до північно-східних районів Китаю, Кореї, Далекого Сходу. Захворювання на кліщовий енцефаліт людей траплялись і у нас, зокрема, на Волині, проте, на щастя, клінічний перебіг цього захворювання в західних регіонах значно легший, ніж за Уралом.

Однак у повоєнні роки виявилося, що кліщі ще й перенощики цілого ряду інших захворювань, зокрема туляремії (яка наприкінці 40-х та в 50-х роках ХХ ст. неодноразово реєструвалась серед населення Рівненщини), а в останні роки стало зрозуміло, що на території області поширені природні вогнища нещодавно виявленої нової групи інфекційних хвороб - так званих кліщових бореліозів, серед яких найбільш поширена хвороба Лайма. Вона була виявлена 1977 р. у США, проте діагностика була налагоджена відносно недавно завдяки новим методам, зокрема, імуноферментного аналізу. Хвороба Лайма (а також інший, менш поширений бореліоз-агранулоцитарний анаплазмоз) трапляється практично у всіх європейських країнах, а також на інших континентах, захворюваність досить висока і гірше того - ця хвороба має схильність до рецидивуючого і хронічного перебігу, а в окремих випадках призводить до інвалідності.

До 2009 р. сироватки крові з нашої області доставлялись до Львова в науково-дослідний інститут і в рік виявлялось не більш 1-3 хворих, проте ситуація змінилась, коли лабораторну діагностику започаткували у Рівному на базі лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій обласної санепідстанції (вул.Котляревського, 3). Відтоді кількість виявлених хворих різко зросла і загалом вже становить понад 80 осіб.

Захворювання виявлені майже у всіх районах області та м.Рівне, проте найбільш активно пошуками хвороби Лайма займались медики Сарненського району, що дозволило встановити на його території активні природ-

ні вогнища. Та головне навіть не в тому, що виявлених хворих своєчасно проліковано, а в тому, що нині, зважаючи на небезпеку хвороби Лайма, у цьому районі особам, що звернулись по допомогу з укусами кліщів, одразу ж призначається превентивне лікування, що дозволяє уникнути розвитку кліщових бореліозів. Встановлення існуючих активних природних вогнищ хвороби Лайма - справа не одного року, і ця робота продовжується й нині.

Загалом кліщові бореліози характеризуються різноманітними проявами і діагностувати їх непросто. Однак при хворобі Лайма основною діагностичною ознакою є поява так званої кільцевидної еритеми, тобто почервоніння у вигляді досить яскравого кільця навколо місця укусу кліщем, діаметром від 5-10 до 70 см, яке з’являється в період від 6 до 30 дня від моменту укусу. Проте й ця ознака з’являється не завжди. Головне - звернутись до лікаря і повідомити про укус кліщем, навіть якщо це трапилось і давно - місяць, два, рік - адже можуть бути і хронічні форми хвороби Лайма.

Та завжди легше запобігти хворобі. Кліщі мають два піка активності - в квітні-травні (основний) та у вересні-жовтні, хоча укуси можуть бути нанесені в будь-яку теплу пору року. Тому навіть у найтепліші дні в лісі та на галявинах бажано перебувати в легкому одязі. На відпочинку можна використовувати так звані репеленти - препарати, які відлякують кліщів. Вони продаються в будь-яких аптеках, потрібно лише уважно прочитати анотацію. Після відпочинку необхідно проводити само- і взаємоогляд з метою віднайдення та видалення кліщів: на початкових стадіях кліща легше відірвати від тіла. Пізніше це зробити важче, тому краще звернутись до медиків, зокрема, до працівників травмпунктів - там вам допоможуть.