Навколо земної кулі… 10 разів!

У Рівненському КЕВі Григорій Віталійович працює понад 14 років, а захоплюватися велотуризмом він почав трохи більше, ніж чверть століття тому. У далекі дороги вирушає лише під час відпусток, а в межах області виїздить на вихідні. Тепер чоловік пишається, що побував у місцинах від Балтики до Уралу і від Мурманська до Чорного моря.

- Як зараз пам’ятаю - 22 квітня 1986 року придбав велосипед “Україна” в одній з Рівненських крамниць, - пригадує пан Григорій ІВАНЧУК. - З того і почався мій відлік кілометрів.

Перша сотня від Рівного до Сарн далася дуже важко. Ніг Григорій Віталійович майже не відчував. І коли відпочивав у місцині під назвою “Затишок”, що в Костопільських лісах, у нього зародилася ідея подолати велосипедом аж 1000 кілометрів. Приладнавши до транспорту прилад для вимірювання відстаней, вирушив у дорогу. От так тисяча за тисячею - і 400 000 наїздив.

Григорій Іванчук побував у десяти різних країнах, проїжджав та зупинявся на ночівлю у понад тисячі міст і містечок.

- На деяких кордонах навіть паспорт не запитували. Зі своїм сталевим конем проїхалися гарячими точками Кавказького регіону. Жодного разу ніхто і нічого не загрожувало нам. Єдина перешкода в дорозі - сильний зустрічний вітер, який мене завжди трохи гальмував.

Григорій Віталійович переконаний, що таких вражень від жодної телепередачі про подорожі чи туристичної поїздки не отримати. Він особисто відчув сухий подих саван Закавказзя, торкнувся величі Ельбрусу, подолав піски прикаспійської низовини, скупався у водах Дніпра, Волги, Уралу, ганяв наввипередки зі степовим вітром.

Найдовшим були мандри на Кавказ, які тривали 47 днів. Григорій Іванчук за один день долав у середньому 174 кілометри і проїхав 8000 кілометрів. Найшвидший маршрут - у Прибалтику, коли велотурист провів у дорозі 24 дні, проїжджаючи по 204 кілометри в середньому за кожен. А от Казахстан виявився неабияким випробування. Чоловік відчував там нестачу води, гнітила випалена сонцем земля. Але “Україна” усі перешкоди подолала.

З часом велосипедист-аматор навчився досконало збиратися у тривалі подорожі, аби бути готовим до сюрпризів матінки-природи. Із собою бере лише найнеобхідніше по вже напрацьованому списку: гроші, ліки, документи, невеликий запас харчів, спальник, палатку та запасний чистий одяг, обгорнутий у целофан, аби не промок. Вважає, що під час мандрів, які часом тривають у степах, пустелях, сніжних горах, не може бути дрібниць.

- Ні однієї ночі я не провів у готелях. Дотримувався свого туристичного кодексу. Спав у лісах, степах, на автозупинках під час дощів. І відпочивав що фізично, що духовно, по правді кажучи, краще, ніж у своїй квартирі на білих простирадлах.

Зимою велосипед “у сплячку” Григорій Віталійович теж не кладе, але здебільшого виходить на короткі маршрути. Навіть цьогорічний 28-градусний мороз не зупинив велосипедиста-аматора - одягнувшись тепло, Григорій Іванчук долав до сорока-п’ятдесяти кілометрів на день.

- Проводити апгрейди та підтримувати велосипед у нормальному ходовому стані допомагають хлопці з роботи. Що треба приварять, що не треба - відріжуть. Транспорт адаптований для тривалих подорожей.

За ці 26 років Григорій Іванчук змінив чотири велосипеди. Усі вони були туристу вірними супутниками. Колесо першої “України”, якою, до речі, він подолав аж 200 000 кілометрів, зберігається в імпровізованому музеї під відкритим небом. Цей куточок “велосипедної слави” організував сам Григорій Іванчук, зібрав там усі дорогі йому речі: карти із туристичними маршрутами, гербарії з мандрів. Є тут пір’я з берега Чорного моря, листя дуба із Закарпаття, гілка акації з Одещини, та гілка сосни з Херсонщини. Там, де подорожує, також збирає насіння та саджанці рослин, які потім висаджує в Рівному. Неабияка садівнича колекція назбиралася у його музеї. Чоловік вирощує як дикі, так і декоративні квіти, кущі та дерева. Облаштував там альтанку, стежка до якої не заростає ніколи.

- У мене свої тверді переконання, що кожен повинен знайти щось цікаве та корисне для себе. Я хочу показати своїм прикладом, що є кращі заняття, ніж палити цигарки, пити алкогольні напої чи вживати наркотики.

Керівництво Квартирноексплуатаційного відділу підтримує зацікавленість працівника, який своїм прикладом показує колегам, як потрібно дбати про здоров’я та природу.

- Коли людина починає вести здоровий спосіб життя, піклуватися про навколишнє середовище, вона бачить життя по-новому, у неї перероджується світосприйняття, - переконаний начальник установи підполковник Олег ПАДИТЕЛЬ. - Тому я заохочую спортивні і творчі ініціативи своїх підлеглих.

Нині Григорій Віталійович розміняв вже п’яту сотню тисяч кілометрів і готує нові туристичні маршрути. Він мріє відвідати Судак та побувати у Долині нарцисів на Закарпатті.