Дитина може поводитися добре,

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Адже вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терплячіші до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням. У міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику перемикання уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям поводитися краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з ними про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. У ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Поради батькам

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є - на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали, чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому? “Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!”

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною, і тоді колись почуєте: “Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку”.

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: “повинен”, “треба”. Не забувайте казати дітям “дякую”, “вибач”, адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада 3

Будьте в міру вимогливими:

• виправляйте;

• реагуйте на недоліки;

• хваліть за мінімум - карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і “не побачити”.

Порада 4

Спільні сімейні обіди - один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси, дивитись гидко!

- А хто за тебе “дякую” скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, “нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом”.

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо “блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій”.

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

• Коли батько каже “так”, а мати - “сяк”, росте дитина, як будяк.

• Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці - придбати і передати у спадок солідне майно. “Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, - вчить Святий отець Іван Злотоустий, - воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями”.

Знайте, батьки, - найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

“Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві - то два дні, три рибини - три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, - продовжує Святий отець, - учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку”. А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що “коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя”, слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: “Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина”.

Порада 8

Обов’язок батька - виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

У своєму “Повчанні...” Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терплячість, відвага, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: “Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…”