Шукали сліди трипільців - знайшли цвинтар XVII ст.

У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Юрій Харковець, Олександр Позіховський, Михайло Вашета, Василь Баран, Дмитро Вертелецький та Віталій Затворніцький. Археологи сподівалися дослідити трипільське поселення, сліди якого у вигляді фрагментів керамічних виробів було виявлено під час археологічної експертизи Валерієм Самолюком на початку року.

Проте, у невеликому розкопі виявлено лише декілька фрагментів трипільської кераміки, але досліджено два об’єкти неолітичного часу - культури лінійно-стрічкової кераміки, представники якої прийшли на Волинь із Подунав’я і принесли з собою у наш край землеробство. Але і споруди пізніх землеробів були знищені зовсім неочікуваним у цьому місці цвинтарем XVII ст. Центральну частину розкопу, знищуючи один з об’єктів лінійно-стрічкової кераміки, пересікав фундамент цегляної споруди, ймовірніше за все каплички середньовічного часу, про яку немає згадок у жодних джерелах. Як на території каплички, так і за її межами виявлено і досліджено 11 поховань XVII століття. Всі вони захоронені за християнським обрядом - головою на захід, проте спостерігалося постійне підзахоронення померлих на цьому середньовічному цвинтарі, внаслідок чого не всі поховання збереглися в цілості і лише в одному вдалося чітко зафіксувати залишки дерев’яної труни.

Супровідний матеріал похованих (монети, медальйон, хрестик) дає можливість продатувати цвинтар XVII століттям. Швидше за все він продовжується за межами розкопу, частково знищений будівлею церковно-приходської школи 1914 року.

Лише після дослідження всіх поховань вдалося повністю дослідити залишки неолітичних об’єктів, фрагменти кераміки з яких можна вже сьогодні реставрувати. Також можна з впевненістю сказати, що поселення культури лінійно-стрічкової кераміки на цій території біля монастиря (місце впадіння річки Збитеньки у річку Вілію) займає досить велику площу, що перевірено і додатковим шурфуванням.

Як досить цікаве спостереження з результатів досліджень у розкопі і шурфах можна зазначити відсутність давньоруських виробів на території біля монастиря. Це ставить під сумнів датування городища періодом Київської Русі, що проте не зменшує його значущості для історії та археології нашого краю.

Після дослідження кістяки були передані отцям монахам для перепоховання за християнським обрядом на території обителі, знахідки з розкопу незабаром будуть передані до фондів Острозького історико-культурного заповідника.

Це перша спільна експедиції двох археологічних структур Охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України. Співпраця триватиме і надалі.