Чергова перемога Льонокомбінату

Нагадаємо читачам, що позивач вимагав через суд передати земельну ділянку на вулиці Фабрична,12 (місце розташування Льонокомбінату) у розмірі 1276 метрів квадратних. А також, що важливіше, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на вулиці Фабрична,12 у повному обсязі - 25 га.

Як сказав Олег Казимирович, він задоволений рішенням суду, яке дозволило підприємству спокійно працювати і, що важливіше, розвиватися. На черзі розширення виробництва, а це - нові робочі місця для рівнян. Завершується підготовка до запуску великого швейного виробництва. “Я хочу, щоб українці працювали більше. Тільки так ми зможемо підняти нашу країну з руїн. Сьогодні ще багато промислових підприємств знаходяться в гіршому стані, ніж вони були після Другої світової війни, яка майже чотири роки йшла на нашій території. Зрозуміло, що праця робітників, інженерів та менеджерів повинна бути гідною, а її оплата дозволяла жити не гірше, ніж живуть їхні колеги у Європі. У цьому запорука процвітання країни”.

Зупинився Олег Червонюк і на проблемах вітчизняних державних та комунальних підприємств.

На його думку, більшість проблем у комунальній галузі виникають через неякісне управління підприємствами. Власник не може дозволити, аби його майном керували неефективно, крали та накопичували борги. Тому сьогодні в державі вже сформувався цілий прошарок ефективних управлінців, які можуть керувати підприємствами та забезпечувати власників прибутками, а працівників - гідною зарплатою. Чомусь таких людей, які знаходяться на керівних посадах комунальних підприємств, дуже мало.

У продовженні цієї теми Олег Казимирович торкнувся і передвиборчої кампанії до Верховної Ради. На його думку, нашому парламенту вкрай необхідні люди, які знають реальний стан справ в економіці, орієнтуються у ній і можуть активно працювати над потрібними для розвитку держави законами. Зрозуміло, що владі більш до душі інший тип парламентарія, того, хто вміє голосно кричати та гарно виступати на мітингах, а закони приймає, не обтяжуючи себе їх вивченням. У значній мірі, саме через те, що поки при всіх змінах влади в нашій країні такі “законотворці” становили більшість у Верховній Раді, так важко в Україні розвивається реальний сектор.

З цим не можна не погодитися. Справді, сьогодні, коли ми знову готуємося “обрати гідних”, питання, хто стане нашим депутатом і чи не буде нам, пересічним виборцям, потім ніяково за свій вибір, стоїть надзвичайно гостро. Наша країна знаходиться у складній ситуації і від того, які закони прийматимуться, як парламент зможе впливати на президента та виконавчу владу, залежить добробут кожного окремого громадянина. Без відродження промисловості, без державної політики із просування української продукції на світових ринках (саме готової продукції, а не сировини, або напівфабрикатів, як сьогодні) ми, як країна, як народ, матимемо доволі сумне майбутнє, про яке навіть не хочеться думати.