Рівненський інститут слов’янознавства: якісна освіта - престижна робота

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету - один із наймолодших навчальних закладів Рівненщини. Однак це жодним чином не заважає бути йому найпопулярнішим закладом освіти не лише серед краян, але й мешканців Західної України. Тут знають, що таке імідж і повсякчас дбають про добре ім’я інституту, а відтак кожний майбутній абітурієнт має можливість обрати перспективну для себе та престижну спеціальність, студент - отримати якісну освіту та професійну підготовку, а випускник - хорошу роботу із гідною зарплатою.

Сьогодні Рівненський інститут слов’янознавства є унікальним навчальним і науковим центром славістики в Україні. Це - сучасний заклад з висококваліфікованим професорсько-викладацьким колективом, який складають провідні вчені регіону у галузі міжнародних відносин, славістики, економіки, комп’ютерної техніки. Він має потужну матеріально-технічну базу з добре оснащеними кабінетами, лабораторіями та комп’ютерними класами, високий рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Від учора до сьогодні

Історія заснування Рівненського інститут слов’янознавства розпочинається з 1995 року. Саме тоді, 30 червня, він отримав ліцензію на здійснення освітньої діяльності. Ректором інституту призначили професора, кандидата історичних наук, члена-кореспондента Міжнародної Слов’янської академії Руслана Михайловича Постоловського.

- Відкриваючи інститут, ми не мали ані власних викладачів, ані власної площі, ані матеріальної бази, - згадує події 17-річної давнини в.о. ректора Рівненського інститут слов’янознавства, кандидат історичних наук, Заслужений працівник народної освіти України Людмила Олександрівна ШЕЛЮК. - Лише шалене бажання якісно і наполегливо працювати, аби у майбутньому кожна молода людина мала можливість отримувати освіту європейського зразку в невеликому місті Рівне. Нашими першими студентами стали 110 випускників шкіл. Сьогодні багато з них стали кандидатами наук, нашими колегами, які працюють у стінах рідної alma mater.

Рівненський інститут слов’янознавства об’єднує п’ять факультетів: романо-германської та слов’янської філології; міжнародних відносин; міжнародних економічних відносин і бізнесу; психології та мистецтвознавства; післядипломної освіти.

Тут готують висококваліфікованих фахівців, здатних працювати в умовах ринкової економіки з таких нових сучасних спеціальностей як філологія: слов’янські мови (польська, чеська, словацька) та романо-германські мови (англійська, німецька, французька); переклад з романо-германських мов; всесвітня історія; практична психологія; образотворче та декоративно-прикладне мистецтво; міжнародна інформація; країнознавство; менеджмент організацій (митної справи); менеджмент зовнішньоекономічної діяльності; маркетинг; товарознавство та експертиза в митній справі; банківська справа.

Особливістю інституту є те, що студенти усіх спеціальностей обов’язково вивчають дві іноземні мови - одну романо-германську та одну західнослов’янську. За бажанням вони мають можливість додатково опановувати ще дві іноземні мови, а також щорічно проходити мовну практику в Чехії, Словаччині та Польщі. Сьогодні інститут має III - IV рівень акредитації.

Кадровий потенціал

Сьогодні в інституті працює більше 130 викладачів, вісім з яких мають звання доктора, професора наук. Майже 80 чоловік - кандидати різних наук, доценти.

- Треба відзначити, що більшість із кандидатів і професорів ми підготували власними силами, - розповідає Людмила Олександрівна. - А саме через аспірантуру провідних наукових центрів Києва, Львова та Дніпропетровська - Львівської політехніки, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, Інституту історії України НАНУ, Інститут мовознавства ім.О.Потебні НАНУ тощо. Значну допомогу надав Київський національний університет ім.Т.Шевченка, а саме науковці Інституту міжнародних відносин. Таким чином у нас з’явилися унікальні спеціалісти з чеської, польської та словацької мови. Варто згадати Аллу Архангельську - завідуючу кафедрою славістики, яка захистила докторську дисертацію. Крім того, вже два роки поспіль вона є запрошеним професором провідного університету Чехії в м.Оломоуц, де завідує кафедрою української мови. До захисту докторської дисертації з романо-германської філології готується Деменчук Олег Володимирович.

Таким чином на сьогодні в інституті є кафедри, які стовідсотково забезпечені спеціалістами вищої категорії - міжнародна інформація, країнознавство, романо-германська філологія, всесвітня історія, філософія, польська та чеська мови. А це унікальне явище не лише для нашого закладу.

Протягом багатьох років у Рівненському інституті слов’янознавства діяла аспірантура зі спеціальності політична культура і ідеологія на кафедрі міжнародних відносин, та загального мовознавства. Завдяки цьому вдалося підготувати багато кандидатів філологічних і політичних наук.

До викладання в інституті залучаються провідні професори Росії, Чехії, США, Німеччини, Польщі. Натомість рівненські викладачі стажуються за кордоном, а також працюють у провідних університетах Європи.

- Наші викладачі є запрошеними професорами різних іноземних вузів, - продовжує Людмила Шелюк. - Професор Олег Тищенко є завідувачем кафедри в Католицькому університеті в Любліні, професор Сергій Троян працює у Кракові у гірничій академії та Жешувському університеті, Алла Архангельська - в Оломоуці. Крім того, маємо міцні зв’язки із провідними російськими вузами - Московським державним університетом ім.Ломоносова. Студенти-міжнародники із задоволенням слухають лекції професорів Геннадія Матвеєва та провідного науковця в галузі теорії міжнародних відносин Павла Циганкова. Також в інститут часто приїздять викладачі з вузів Києва та Львова, які окрім надання якісних знань, формують у наших студентів глобальний підхід до вивчення певної науки. Таким чином, ми ще й долаємо таке поняття, як “провінціалізм”. Наші студенти не відчувають, що навчаються в провінції, адже рівень знань, які вони отримують, прирівнюється до європейського рівня, а кількості відомих у світі науки викладачів, які формують їх як спеціалістів, позаздрить будь-який навчальний заклад.

Наукова діяльність

В інституті завжди була розвинена наукова-дослідна діяльність. Цим напрямом роботи керує проректор з науки, відомий український філолог, доктор філологічних наук, професор Олег Володимирович Тищенко. Під його егідою готуються спеціалісти, випускається фаховий журнал “Філологічні науки” та розвивається славістика.

До складу інституту входить сучасна, добре оснащена наукова бібліотека, яка щороку поповнюється новими екземплярами друкованих видань. Там працюють висококласні фахівці, які завжди нададуть допомогу як студенту, так і викладачу. Бібліотечні фонди завжди користувалися популярністю не лише серед студентів “слов’янки”, але й Рівненського гуманітарного університету, Острозької академії та інших вищих учбових закладів, які працюють на теренах нашої області, і з якими Рівненський інститут слов’янознавства повсякчас підтримує дружні стосунки.

Восени 1997 року світ побачив перший збірник наукових праць і досліджень студентів “ІНТЕР-інфо”. Вийшов з друку перший номер журналу “Слов’янський вісник”, який є фаховим виданням з історичних і політичних наук. У грудні на кафедрі міжнародної інформації створилася студентська служба зв’язків з громадськістю, яка в подальшому стала ініціатором створення студентської газети “РІС-інфо”.

Міжнародні зв’язки

Налагодженню міжнародних зв’язків Рівненський інститут слов’янознавства приділяє особливу увагу. Вже через рік після заснування було укладено перших шість угод про співпрацю із зарубіжними навчальними закладами. Нині це співпраця з науковими установами Болгарії, Польщі, Словаччини, Чехії та такими країнами Західної Європи, як Австрією та Німеччиною, регіональними навчально-методичними освітніми центрами інших країн. Студенти закордонних вузів, з якими співпрацює інститут, приїздять до нас вдосконалювати українську мову та свої знання з фахових дисциплін.

Ще у 1997 році студенти філологічних спеціальностей і міжнародної інформації отримали можливість проходити двотижневу мовну практику за кордоном. Це не лише вивчення мови в аудиторіях, але й насичена культурна програма. Сьогодні завдяки отриманню шенгенської візи, ті студенти, які їдуть, наприклад, до Чехії, мають можливість відвідати Відень. Цьогоріч вони матимуть екскурсію до Нюрнбергу, в минулому їздили до Лейпцигу, Мюнхену. Все це не лише розширює світогляд студентів, але й дозволяє зрозуміти, що навчання у нашому вузі дає реальні перспективи та відкриває двері у майбутнє.

Вперше в Рівненському інституті слов’янознавства впроваджена підготовка бакалаврів та магістрів з поглибленим вивченням англійської та польської мов за освітніми програмами Вищої школи менеджменту м.Варшава та Школи суспільно-природничих наук ім.Вінцента Пола м.Люблін. Отримати дипломи відповідних вузів можна з таких спеціальностей, як маркетинг, управління в банківській сфері та фінансах, міжнародний туризм, внутрішня та зовнішня безпека, англійська мова.

Після кожного семестру передбачена двотижнева мовна практика на базі Вищої школи менеджменту та Школи суспільно-природничих наук ім.Вінцента Пола м.Люблін. У цих навчальних закладах проходить і шостий семестр навчання. Що важливо, на навчання зараховуються особи з повною середньою освітою без сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти.

Отримавши польський диплом, перед студентами відкриваються можливості вступати у вузи не лише Польщі, але й Європи. Ця програма пройшла процес ліцензування в Міністерстві освіти і науки України, що дозволяє нашим студентам нострифікувати дипломи, тобто отримати українські. Якщо у випускників не буде бажання продовжити навчання у Польщі чи іншому закладі Європи, це можна зробити і в Україні.

- Це абсолютно нова програма, - зазначає в.о. ректора Рівненського інституту слов’янознавства Людмила Шелюк. - Коли ми тільки проходили ліцензування, експерти з Донецька, Києва, Тернополя, Львова, які у нас працювали, були вражені цим проектом. Настільки сучасним і перспективним він є для нашої країни. Програма цікава, відбувається інтенсивне вивчення польської та англійської мов - по 12 годин щотижня. Варто розуміти, що сьогодні в Європі знання лише національної мови не дає великих можливостей. Щоб адаптуватися і асимілюватися в освітній простір Європи, треба якісно володіти англійською мовою, знання якої значно полегшує твої прагнення та допомагає знайти своє місце в житті.

Повинна сказати, що той, хто вчився у Рівненському інституті слов’янознавства, знає: “вчитися цікаво, але вчитися важко”. І якщо ти вчишся, ти отримуєш відповідні знання і можливість знайти роботу, яка б приносила не лише моральне задоволення, але й матеріальне.

Навчаючись відпочиваємо

Але студентське життя складається не лише з книжок та екзаменів. Тому на базі нашого навчального закладу працює багато культурно-мистецьких колективів. Досить вдало діє студентський театр, яким керує доцент кафедри романо-германської філології і зарубіжної літератури Євген Михайлович Васильєв, багато років співає “Слов’яночка” - незмінний учасник багатьох міжнародних фестивалів.

З 2004 року студентська громадська організація “Молода дипломатія - Рівне” стала молодіжною візитною карткою інституту. На запрошення студентів в інституті побували і взяли участь у дебатах зі студентами та викладачами генеральні консули Республіки Польща, Словаччини та Чехії, а також Надзвичайні і Повноважні Посли Республіки Словаччина, Чеської Республіки різних років, директор Інституту філософії НАН України професор Мирослав Попович, професори чеських та польських вузів та інші. Нещодавно в інституті створена лабораторія громадських медіа.

Багато організацій наукового напрямку діють на базі кожної кафедри. Ефект від такої діяльності вагомий. Наприклад, кафедра товарознавства щороку бере участь в олімпіадах і щороку ми знаходимося у п’ятірці найкращих вузів України. На кафедрі психології є велика психологічна лабораторія, яка займається моніторингом психологічного настрою студентів, діє служба допомоги в критичних ситуаціях.

Розвиток нової системи освіти, яка задовольняє потреби незалежної української держави в реалізації взаємовигідних стосунків зі різними країнами, насамперед зі слов’янськими державами, потребує підготовки висококваліфікованих фахівців, що знають слов’янські мови і добре обізнані з історією, економікою, політикою та культурою відповідних країн.

За роки існування інститут випустив майже п’ять тисяч студентів, які сьогодні працюють як в державних, так і в комерційних установах. Тільки в державній митній службі України працює більше 100 наших випускників. Випускники кафедри міжнародної інформації і країнознавства працюють в дипломатичних місіях - Едуард Фесько є першим секретарем посольства України в Йорданії, Оксана Басюк - секретарем посольства в Росії, - представниками в ООН, кандидатами наук. Тільки в нашому вузі на двох кафедрах спеціальності міжнародні відносини працює 8 випускників - кандидатів історичних і політичних наук. Відтак, я з впевненістю можу сказати, що Рівненський інститут слов’янознавства перетворився на навчальний та науковий підрозділ єдиного славістичного комплексу України.

Сьогодні ми виходимо на новий рівень і працюємо над створенням магістерських програм. Це дуже високий бар’єр, але якщо озирнутися і подивитися, який шлях ми пройшли, аби сьогодні називатися найкращим закладом Західної України, яких студентів випустили у доросле життя, ми точно знаємо, що у нашому житті немає нічого неможливого. А відтак, ми сміливо дивимося у майбутнє і знаємо, що попереду на нас чекає ще дуже багато нових та цікавих проектів.

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету

33001, м.Рівне, вул.П.Могили,28.

Тел. приймальної комісії:

(0362) 63-12-85

E-mail - rissksu@rivne.com