Технічне регулювання - шлях до європейського ринку

Система технічного регулювання - один з небагатьох прикладів, де нова влада за два роки змогла досягти позитивних зрушень. Тим важливіше, щоб гарне починання було успішно завершено і принесло відчутне поліпшення у цьому складнику бізнес-середовища. Про реформування системи технічного регулювання та політичні й економічні вигоди від цього для держави, бізнесу й громадян України - в розмові з юрисконсультом ДП “Рівненський експертно-технічний центр” Оленою АРТЮШКЕВИЧ (на фото).

За нових умов ГОСТи не працюють

- Олено Михайлівно, чим викликана така посилена увага влади до сфери технічного регулювання?

- Пріоритетність реформування системи технічного регулювання визначається тим, що у процесі переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію з ЄС, яка включає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, Україна фактично бере на себе зобов’язання привести цю сферу у відповідність до європейських норм і стандартів. Невиконання цих зобов’язань матиме чималі негативні наслідки, оскільки: зберігатимуться складнощі з доступом українських товарів на зовнішні ринки (передусім на ринок ЄС), а також існуватиме потенційна загроза застосування до України санкцій у вигляді жорстких торговельних обмежень.

- За 20 років трансформації у сфері технічного регулювання в Україні накопичилося чимало проблем. Які з них найбільше гальмують рух України на ринки ЄС?

- Передовсім, застарілі стандарти якості (більш як 60% стандартів в Україні прийнято до 1993 року) та фактично обов’язкова сертифікація всієї продукції за умов державної монополії на видачу сертифікатів відповідності. Тривалість і висока вартість процедур для виведення на ринок нової продукції, що стримує інновації, підвищує ціни й обмежує конкурентоспроможність національного бізнесу, несумісність вимог і процедур з більшістю розвинених країн, що гальмує торгівлю з ними. Тож маємо те, що маємо: за нових умов ГОСТи не працюють.

Європейська система ринкового нагляду

- Як борються з цими проблемами в країнах ЄС?

- У Європейському Союзі система технічного регулювання поступово навчилася долати такі проблеми, забезпечуючи захист максимально широкого кола споживачів за мінімального тиску на бізнес та обмеження торгівлі. Контроль безпечності продукції, що пропонується на ринку, забезпечує система ринкового нагляду. Її результатом є те, що в разі виявлення в якійсь роздрібній точці товару, що є ризиковим чи очевидно небезпечним, його можна ідентифікувати на всьому ланцюгу постачання і застосувати обмежувальні та корегувальні заходи у масштабі всієї країни та навіть усього ЄС.

Україна також робить кроки в цьому напрямі. У грудні 2010 року ухвалено ключові політичні рішення: схвалено закони України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, якими передбачається запровадження європейських принципів ринкового нагляду, основних механізмів і процедур, що відповідають практиці країн ЄС. Ці закони набули чинності у липні 2011 року. Запровадження в Україні системи ринкового нагляду є умовою не тільки створення поглибленої Зони вільної торгівлі з ЄС, а й спрощення дозвільних процедур і дерегуляції бізнес-середовища, які Президент України та уряд визначили пріоритетним напрямом економічних реформ.

- У чому особливості європейської системи нагляду?

- Вона виникла як відповідь на об’єктивні умови вільного безмежного ринку, де поняття якості є суб’єктивним, але безпечність товарів і продуктів - об’єктивна. Бізнес відповідає за дотримання суттєвих вимог щодо безпечності та надання споживачам повної і достовірної інформації щодо якості та особливостей використання товарів, а відповідальність за вивчення цієї інформації, уважний і свідомий вибір під час купівлі товару лежить на споживачеві. Споживачі, як найконтактніша група, найбільш зацікавлені в імплементації європейської системи ринкового нагляду. Головна перевага такої системи порівняно з нинішньою - гнучкість, оперативність та ефективність. Виявлення ризикової чи небезпечної продукції в одному торговельному закладі має призводити до обмеження чи вилучення її з ринку в усій країні.

Технічні регламенти - керівництво до дії

- На чому базується державна політка запровадження ринкової системи нагляду?

- На застосуванні Технічних регламентів. Технічний регламент - це закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

В Україні, починаючи з 2009 року, прийнято низку Технічних регламентів (ТР), які уведені в дію як обов’язкові, зокрема:

• ТР ліфтів;

• ТР з підтвердження відповідності приладів, що працюють на газоподібному паливі;

• ТР засобів індивідуального захисту;

• ТР водогрійних котлів, що працюють на рідкому або газоподібному паливі;

• ТР безпеки низьковольтного електрообладнання та ін.

На період з 2012 по 2020 роки Кабінетом Міністрів України й центральних органів виконавчої влади, відповідальними за впровадження технічних регламентів, заплановане впровадження ще цілого ряду Технічних регламентів. Під дію будь-яких технічних регламентів підпадає:

• продукція, що вводиться в обіг або вперше розміщена на ринку, тобто вперше передана для реалізації;

• продукція, що пройшла процедуру оцінювання відповідності, але до якої внесені зміни, що можуть вплинути на показники її безпеки. У такому випадку виріб розглядається як новий;

• вироби, що були у використанні, але вперше завезені в Україну, навіть якщо вони виготовлені до початку застосування Технічних регламентів.

З 1 січня 2011 року відповідність продукції в Україні повинна бути підтверджена:

• сертифікатом відповідності вимогам Технічних регламентів;

• декларацією виробника (постачальника) про відповідність вимогам всіх Технічних регламентів, у сферу дії яких попадає конкретна продукція;

• обов’язковим маркуванням національним знаком відповідності вимогам Технічних регламентів, прийнятих для обов’язкового застосування.

Покрокова система або Алгоритм дій

- Олено Михайлівно, підприємство готується запустити у виробництво і відповідно вивести на ринок нову продукцію. Порадьте, яким має бути алгоритм дій, щоб успішно пройти всі процедури, передбачені чинним законодавством і нормативними документами.

- Застосовується так звана покрокова система дій у цьому напрямі, яка не передбачає, як кажуть, зайвих рухів. Це - наступні кроки.

• Визначення Технічних регламентів, дія яких поширюється на виріб.

• Вибір гармонізованих стандартів, виконання вимог яких буде підтвердженням відповідності машини вимогам Технічних регламентів.

• Проведення аналізу ризиків, їхнє зниження, складання звіту. Підготовка конструкторської документації з урахуванням проведеного аналізу ризиків. Внесення змін у документацію для зниження рівня ризиків. Підготовка інструкцій для експлуатації.

• Проведення випробувань продукції на відповідність вимогам стандартів, обраних з переліку.

• Підготовка технічного файлу на машину:

- посібник з експлуатації з урахуванням проведеного аналізу ризиків;

- креслення, схеми, розрахунки;

- результати випробувань (протоколи, звіти);

- звіт про аналіз ризиків;

- сертифікати відповідності (при необхідності).

• Підготовка виробничого процесу, для постійного забезпечення відповідності продукції вимогам Технічних регламентів.

• Оформлення Декларації відповідності. Введення продукції в обіг.

• Маркування продукції знаком відповідності.

Україну чекають кардинальні зміни

- Які перспективи подальшого реформування української системи регулювання промислової продукції?

- Україну чекають кардинальні зміни. Це, насамперед, запровадження європейського режиму цивільної відповідальності виробника за шкоду, завдану внаслідок дефекту в його продукції, перехід на добровільне застосування стандартів та повний перехід від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності. Важливе значення матиме приведення українських технічних регламентів у повну відповідність з Директивами ЄС Нового підходу та подальше усунення дублювання функцій, особливо між Держсанепідслужбою, Держгірпромнаглядом та органами у справах захисту прав споживачів.

Колектив ДП “Рівненський ЕТЦ”, працюючи в ринкових умовах, докладає всіх зусиль для успішного вирішення завдань технічного регулювання у сфері охорони праці. Для цього у нас є високопрофесійні кадри, новітнє лабораторно-технічне обладнання і розуміння того, що людське життя - найвища цінність. Відповідно до наказу Держгірпромнагляду України від 14.02.2012 р. № 29 “Про організацію консультативно-методичних центрів”, на базі ЕТЦ створено консультативно-методичний центр (КМЦ) із застосування Технічного регламенту ліфтів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 465. КМЦ ДП “Рівненський ЕТЦ”, який входить до складу єдиної системи науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці, організований з метою проведення робіт по формуванню та поліпшенню доказової бази Технічного регламенту ліфтів, а також стандартів, що йдуть до нього в додатку. Основними завданнями КМЦ є формування та поліпшення доказової бази Технічного регламенту ліфтів, розроблення методичних рекомендацій із застосування Технічного регламенту, постійна актуалізація (не рідше одного разу на рік) переліку національних стандартів, які у разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам Технічного регламенту та відстеження результативності. На даний час ДП “Рівненський ЕТЦ” проходить процедури акредитації випробувальних лабораторій вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 та процедуру призначення ДП “Рівненський ЕТЦ” органом з оцінки відповідності.

Технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до продукції або пов’язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.

ДП “Рівненський експертно-технічний центр”

33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7;

тел.:/факс: (0362) 26-58-90; е-mail: office@drop.rovno.ua