Не ходіть до магазину поодинці

Це підступна, егоїстична і небезпечна хвороба, яка називається шопоголізмом.

Шопоголізм, або оніоманія (а також компульсивний шопінг, аддикція до покупок, залежність від покупок або витрати грошей) - це хронічне, нав’язливе прагнення робити непотрібні покупки в неконтрольованих кількостях, не замислюючись ні про потребу в них, ні про наслідки.

Хто такий шопоголік, знає, мабуть, кожний з нас, адже кожного іноді накриває непереборне бажання купувати все підряд. Але, чи робить це людину шопоголіком і як розгледіти в собі перші ознаки цієї хвороби?

Більшість жінок регулярно здійснюють походи по магазинах з метою оновити гардероб, щоб сподобатись собі і своєму чоловіку. Чи замислювалися ви наскільки потрібні ці покупки?

Чому розвивається шопоголізм? Коли людина випробовує стресову напругу або депресію, її організм намагається вийти з цього стану. Хтось заїдає стрес, хтось постійно плаче, а хтось ходить магазинами. Адже будь-яка купівля здатна принести позитивні емоції, задоволеність. Це спосіб утішити, пожаліти себе.

Зазвичай через неможливість виразити свої почуття, самотність, внутрішні страхи люди впадають в депресію. І щоб просто відчути себе краще, вони йдуть в магазин за розрадою. У деяких людей шопоголізм виникає на тлі низької самооцінки, тобто купується остання модна новинка, покликана підвищити хазяїна у власних очах і очах оточення. Але такий ефект недовготривалий, а от людина стає жертвою страшної недуги на ім’я “шопоголізм”.

Давайте розберемось, чому ж здійснення покупок приносить нам стільки радості? Річ у тому, що під час шопінгу у людини різко підвищується рівень серотоніну - гормону щастя. Це знижує тривогу, покращує настрій і дозволяє людині прекрасно почуватися. Крім того, можливість витрачати гроші в дорогих магазинах підвищує самооцінку і дозволяє добитися поваги в нашому суспільстві, де на тлі загального божевілля на брендах дійсно “по одягу зустрічають”.

Нерідко з “припадками шопоголізму” стикаються вагітні жінки, яким потрібна додаткова емоційна підтримка.

Одна з головних психологічних причин шопоголізму - бажання мати усе, що сподобається. Якщо в дитинстві батьки потурали усім вашим примхам, ймовірно, ви витрачатимете гроші так само бездумно, будучи дорослою людиною.

Але, проблема може полягати й в іншому. Наприклад, ви виросли у бідній сім’ї, де доводилося доношувати одяг старшої сестри, а єдиною лялькою Барбі у вашому житті була наклейка з її зображенням. Дорослішання приносить довгоочікувану свободу шопінгу і людина починає “відриватися”, намагаючись компенсувати те, чого їй не вистачало в дитинстві.

Ще одна можлива причина - нерозвиненість особистості. Якщо у дівчини немає кар’єри або захоплюючого хобі, у неї багато вільного часу. Найлегший і приємніший спосіб витратити його - довгими годинами ходити магазинами і витрачати гроші.

Проблема може критися і в особистому житті. Владний, неуважний чоловік або чоловік, у якого немає часу на свою дружину. Жінка перетворює сльози на діаманти, спустошуючи його банківський рахунок в якості компенсації за свою красу і молодість.

Проте, не можна всіх любителів повитрачати гроші об’єднувати під один шаблон.

Шопоголівків можна класифікувати за наступними критеріями.

СПОНТАННИЙ ШОПОГОЛІК. Ця людина не вважає себе шопоголіком. Вона йде у магазин зі списком речей, які насправді потрібні, проте захоплюється і прихоплює з собою в кошик декілька незапланованих, наприклад, із стійки з написом “Розпродаж”.

УСВІДОМЛЕНИЙ ШОПОГОЛІК. Багато пані зовсім не вважають шопоголізм негожим. Вони свідомо йдуть по магазинах, навіть якщо їм в даний момент абсолютно нічого не треба - просто, щоб зняти стрес, розвіятися і зарядитися позитивними емоціями.

ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ ШОПОГОЛІК. Такий шопоголік не знає, що робить. Він не може сказати, на що і де він примудрився витратити гроші, і як йому тепер жити цілих три тижні до наступної зарплати.

Експерти із шопоголізму також розділили шопоголіків за мірою адекватності: розумний шопоголік та істинний шопоголік.

РОЗУМНИЙ - це людина, що купує речі, які потрібні в господарстві і догляді за собою, але в обсягах, що в рази перевищують необхідний. Слід сказати, розвитку такого шопоголізму сприяють акції, які пропонують “купити три креми за ціною двох”, “зробити покупку на певну суму і отримати подарунок” і інші маркетингові хитрощі. У результаті ви маєте гори початих тюбиків вдома, оскільки “дуже вже хочеться спробувати новий крем”.

А ІСТИННИЙ ШОПОГОЛІК - це той, що хапає в магазині все, що побачить і, як дитина - не усвідомлює, що робить, просто кладе в кошик все, що сподобається.

Основними причинами шопоголізму психологи виділяють:

Низький рівень саморегуляції. У таких людей понижена можливість компенсації несприятливих особових особливостей для досягнення поставленої мети. У поєднанні з індивідуальною перевагою об’єкту купівлі це може породжувати залежність.

Жага адреналіну. Адреналін - це гормон, але організм до нього швидко звикає і починає потребувати все більших його доз (це як наркотик). Заради адреналіну в крові люди займаються екстремальними видами спорту : стрибають з мостів, ганяють на скажених швидкостях і так далі. Але не лише: в магазині ми теж отримуємо дозу адреналіну - у бонус до усіх речей і сувенірів, які купуємо. Тому нам так і хочеться отримати свою дозу ще і ще.

Ілюзія влади. Окрім влади над речами, які переходять в твою власність, ти заволодіваєш деякими атрибутами влади від продавців: повага, послужливе звернення, улесливі похвали: “Ах, вам так пасує ця кофтинка”, “Як добре на вас сидить! Відмінна у вас фігура”. Тобто, ти маєш контроль над речами, тобі “поклоняються” продавці, тебе радує володіння речами, і радісною тяжкістю відчуваються фірмові пакети з покупками.

Ілюзія свободи і контролю над своїм життям. Шопінг сам по собі знімає у шопоголіків депресію і тривогу краще за будь-які медикаменти, підвищує самоповагу і упевненість в собі. Це цілком з’ясовано: безглуздий збирач і таке ж безглузде розтринькування грошей дає ілюзорне відчуття контролю над своїм життям. Ти купуєш сам не те, що веліли; не те, що необхідно; а те, що зараз захотілося. І людина раз по раз отримує свою дозу ейфорії від свободи, купуючи привабливі, нехай абсолютно непотрібні речі. А в результаті - “ефект сороки”: квартира, забита непотрібними дрібничками, і купа неприємностей.

Ви також можете легко визначити, чи загрожує вам “зараження” шопоголізмом, який розвивається поетапно. Початковим етапом розвитку оніоманії (чи шопоголізму) можна назвати першу несподівану, безглузду купівлю. Людина дозволяє виплеснутися своїм імпульсивним бажанням, процес придбання дає почуття переваги, владу над оточенням, володіння якоюсь річчю викликає відчуття задоволення - усе це дає йому стан сп’яніння і приносить масу задоволення. Якщо ж, купуючи, ви переживаєте і негативні відчуття - роздратування, нудьгу, неприязнь - у такому разі залежність, швидше за все, не утворюється і ви не становите загрози власному фінансовому становищу.

У тому випадку, якщо покупка мала позитивне підкріплення, а також при індивідуальній схильності до залежності, запускається другий етап - етап експериментування. Надається індивідуальна перевага тому, що планується придбати і це приносить жертві найбільше задоволення. Людина все частіше і частіше повертається, щоб випробувати сп’яніння, при цьому ще відчуває контраст між світом магазинів і світом реальним. Внутрішня порожнеча заповнюється новими придбаннями, але з часом ефект притупляється і хочеться купувати все більше і більше, як би досягати все нових вершин. Індивідуальної психічної залежності як такої ще немає, покупки здійснюються рідко. У низці випадків можна говорити про групову психічну залежність, коли покупки можуть здійснюватися “автоматично” в групі, у міру її збору або з кимось за компанію.

Третій етап характеризується обсесивним потягом до покупок, людина часто мріє про походи по магазинах, уявляє, як купує щось. З’являються фінансові проблеми, оточуючі помічають це, але поки не надають їм значення. Тривалі перерви призводять до психічного дискомфорту, пригніченості, тривозі з різким загостренням потягу до покупок. Часто вони можуть здійснюватися після будь-якого, навіть самого незначного, стресу.

На четвертому етапі покупки здійснюються з будь-якого приводу, втрачається критичність до придбання. Росте толерантність, купувати доводитися все більше і більше, щоб досягти того ж ефекту, що і раніше. Можливе залучення до залежності інших людей із метою спільних походів по магазинах і обговорення покупок. Фінансові проблеми набувають критичної форми, виникають проблеми з оточенням.

П’ятий етап характеризується постійним відчуттям провини. Будь-яка купівля, і потрібна, і непотрібна, супроводжується відчуттям провини. Думки про них псують настрій. Залежність усвідомлюється, людина намагається себе стримувати, але періодично зривається. Під час зриву витрачатися можуть суми, що у декілька разів перевищують попередні витрати.

Опираючись на все вищеописане, напрошується висновок про те, що, безумовно, ця залежність небезпечна, але, як і будь-яку іншу, за бажання її можна здолати. Ось деякі рекомендації для того, щоб навчитися контролювати себе. Якщо ви чимось невдоволені, у вас якісь проблеми або хтось скривдив, не винагороджуйте і не втішай себе покупками - будьте чесні з собою, усвідомте проблему, яка вас турбує, і постарайтеся вирішити її, не відкриваючи гаманця. Так, для когось це може показатись подвигом, але хто сказав, що ви не здатні на героїчні вчинки?! Навчіться критично ставитися до нав’язливих продавців, постарайтеся не попадатися на хитрощі, типу “За примірку грошей не беруть”. Чим більше ви є у контакті з річчю, тим важче з нею розлучатися і пам’ятайте про те, що тільки ви точно знаєте, що вам насправді потрібно. Візьміть за звичку завжди складати список того, що ви збираєтеся придбати, продумайте, які якості і ціну повинен мати товар і тільки після цього вирушайте за покупками. Залишайте за собою право передумати або зовсім відмовитися від купівлі. Ідучи з дому, виділіть певну суму, яку ви можете собі дозволити витратити, таким чином вам буде легше відмовитися від необдуманих покупок.

Якщо ж ви все-таки не стрималися і піддалися імпульсу, візьміть на себе відповідальність за цей вчинок, признайтеся собі, що ви не праві, тому що вам хотілося так поводитися. Обіцяйте собі, що наступного разу триматимете себе в руках, тому що не хочете бути в полоні оніоманії, адже наслідками такої залежності можуть стати великі фінансові проблеми, проблеми з близькими і на роботі, суїцид, депресії, поганий настрій, знесилення, а також психосоматичні захворювання і психічні розлади - депресія, невроз страху, стійкі порушення сну, агресія, спрямована на себе або оточення. Шукайте підтримку з боку рідних і друзів. Не ходіть за покупками наодинці, а беріть із собою розумного і розсудливого друга - йому видніше, коли ви берете зайве. Та будьте уважними, щоб ця людина не виявилась шопоголіком, як і ви! Якщо ж ви змогли здолати хворобу, то зробіть собі невеликий подарунок. Тільки потрібний і приємний а не безглуздий. І пам’ятаєте: шопоголізм лікується, а світова криза придумана для того, щоб заповнити духовний вакуум, який дехто звик заповнювати купівлею непотрібних речей.