У рівненчан корів більше, ніж у киян

Підсумки підвели на нараді, паралельно обговоривши стан та перспективи сільськогосподарського виробництва. Нині на Рівненщині обмолотили 40 відсотків площ ранніх зернових. Середня врожайність - більше 30 центнерів із гектара. Загалом аграрії області планують засипати до засіків 750 тисяч тонн зерна, і цього достатньо для продовольчої безпеки області. Отож, на думку першого заступника Міністра, жнива на Рівненщині проходять досить вдало і попри погодні умови аграрії області намолотили вже 420 т зерна. Таким чином, за врожайністю Рівненщина перебуває на 3 місці в поліській зоні та на 10 - по Україні, з показником середньої врожайності 30 ц з 1 га.

Незважаючи на високі показники, Микола Безуглий доручив підвищити врожайність зернових. Над цим спільно працюватимуть місцеві науковці та профільні управлінці. На наступний рік перший заступник Міністра підняв планку для агровиробників Рівненщини майже в півтора раза. Зокрема, селяни мають запрограмувати врожайність не менше 40 центнерів із гектара. Для цього науковці повинні запропонувати найпродуктивніші сорти насіння, найоптимальнішу сівозміну та найефективнішу систему догляду.

Проте, хоча Рівненщина і вважається аграрним краєм, існує низка проблем, які гальмують зростання позитивних показників. Серед основних проблем аграрники краю визначають недостатнє фінансування поряд із чинними державними програмами підтримки сільського господарства. А також вибір оптимальної структури посівних площ, їх удобрення. Відтак, оптимізувавши структуру посівних площ та за відповідного селекційного добору можна досягти максимальної ефективності ґрунтів за найменшого залучення фінансових ресурсів, таким чином досягнути зростання врожайності на 30-35% за 1-3 роки. Перший заступник Міністра порадив на півночі області жито та овес змінити тритікалом, який дає набагато більшу врожайність.

Значною проблемою на Рівненщині наразі є збідніння ґрунтів. За останні 20 років вміст гумусу в ґрунті зменшився на 0,2%, а калію - на 30%. Таким чином значного фінансування потребує закупівля мінеральних добрив. Микола Безуглий ознайомився із дослідними ділянками Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України, де збільшили врожайність у два з половиною раза на поліських пісках. Секрет цього - комплексний догляд із вапнуванням ґрунтів і підживленням культур. Відтак, столичний посадовець пообіцяв наступного бюджетного року довести економічний ефект своїм колегам-фінансистам, аби передбачити видатки з держказни на розкислення земель.

За втішних показників у галузі тваринництва (приріст великої рогатої худоби - 1,1%) все ж залишається проблематичним збереження молодняку великої рогатої худоби. Для цього держава виділила додаткові дотація для сільського населення - власників тварин. Крім цього, Микола Безуглий наголосив, що виробникам із держказни здешевлять кредитні гроші, які господарі позичали на реалізацію масштабного проекту. Адже бюджетна компенсація частини відсотків є стимулом для інвестицій у будівництво доїльних залів, а, отже, й для розвитку великотоварного виробництва.

Водночас перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України подякував селянам за збереження молочного стада. Адже на Рівненщині одноосібники утримують у 2,5 раза більше корів, ніж у Київській області.

Тим часом з районних бюджетів на Рівненщині підтримують одноосібників, які утримують більше трьох корів, зауважив голова облдержадміністрації Василь Берташ. Їм, зокрема, здешевлюють придбання доїльних установок.

Відтак, в області для розвитку молочного скотарства практикують бюджетне заохочення за трьома напрямами. Така трирівнева держпідтримка сприятиме розвитку молочної галузі на Рівненщині та в Україні в цілому, резюмували Василь Берташ та Микола Безуглий.

Не задоволені селяни і закупівельними цінами на молоко. А робота кооперативів з прийому сільськогосподарської продукції, зокрема, їх оснащення знаходиться на вкрай низькому рівні, тому і молоко селян вважається нижчого класу. Проте, Микола Безуглий пообіцяв підтримку і в цьому питанні.