№239 від 11.05.2006p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Посміхніться!
Було це ще за студентських часів. Біля входу в інститутський корпус є така будка, у якій сидить бабуся-Ягуся і плете шкарпетки улюбленим онукам. За правилами, кожен, хто входить, зобов’язаний продемонструвати їй студентський квиток чи залікову, але зазвичай всі просто чемно вітаються з бабцею і спокійно йдуть у своїх справах. Та іноді бабця суворішає.
Влітає до інституту студент, який дуже кудись поспішає, звично киває бабусі і має намір прослизнути повз неї. Але не вийшло.
- Юначе!
- Що?
- Ваш студентський квиток!
- (ляскає себе по кишенях) А я його вдома забув.
- Я вас не пропущу! Вертайтеся додому за студентським квитком.
- (жалібно) Але, змилуйтеся, мені дуже потрібно на семінар... не можна спізнюватися... (і т.д. і т.п.).
- (бабця м’якшає) А залікова у вас є?
- (ляскає по кишенях і розводить руками) Немає, але мені дуже треба...
- (бабця переймається і щиро бажає допомогти людині) Ну, хоч який-небудь документ у вас є? Паспорт, там, профспілковий квиток...
- (ледве не плачучи, витягає все з кишень) Ні, все вдома залишив.
- (ще трохи, і бабця розридається разом зі студентом) Ну, хоч що-небудь!!!
Студент продовжує витягати на світ божий вміст кишень. Знаходить в одній з них свою фотографію і радісно пред’являє бабці:
- От!!! Це - Я!!!
- Ну, так би і відразу! Проходь!
11.05.2006 | Антон СКВОРОНСЬКИЙ |
Рівне-Ракурс №10 від 11.05.2006p. На головну сторінку |