Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №569 від 20.09.2012p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#З перших уст

Володимир ХОМКО: “Боротьба зі мною лише надихає”

Володимир ХОМКО: “Боротьба зі мною лише надихає”

Коли у своїй поштовій скрині я знайшла газету, яка нібито оприлюднювала документи співпраці міського голови Рівного Володимира Хомка з регіоналами і демонструвала його зиск від цього, одразу зрозуміла, що це провокація. Подібні документи, які ніби укладають регіонали з представниками різних політсил, доволі часто надходять мені, як головному редактору, на електронку. Однак віртуальна угода - це одне, а рознесена по всіх квартирах газета - геть інше.

Подібний метод агітації та десятки тисяч гривень, які витратив замовник цієї продукції, а саме стільки коштує підготовка, друк та доставка глянцевої поліграфії під час парламентської кампанії, та ще й багатотисячним тиражем, свідчить лише про страх когось із конкурентів зустрітися із Володимиром Хомком на передвиборчому ринзі чесно і з гідністю. І, без сумніву, це ще не остання провокація у бік міського голови. Мають це розуміти і рівняни, які ставитимуть крапку, чи-то пак галочку, у виборчому бюлетені.

Відтак, я вирішила поцікавитися думкою головного героя публікації, кандидата у народні депутати від міста Рівне, міського голови Володимира Хомка щодо політичної передвиборчої ситуації в місті.

- Для звичайної людини, яка живе буденним життям, у місті, на перший погляд, нічого не відбувається, - ділиться думками очільник Рівного Володимир ХОМКО. - Для тих, хто в політиці, очевидно, що в Рівному вже другий рік поспіль триває підкилимна боротьба. Саме тоді, два роки тому, дехто із кандидатів почав підготовку до парламентських виборів - зав’язалися вигадані конфлікти щодо землі, створився громадський рух тощо. Але все це закінчиться щойно оприлюднять результати голосування.

І хоча війну оголосили мені давно, сьогодні боротьба, як ніколи, загострилася.

З одного боку, це не додає настрою, бо я - основний герой публікацій і, напевно, буду їм і надалі, а з іншого - надихає, бо якби мій рейтинг був низьким, мене б не зачіпали.

- То з шістнадцяти кан-дидатів ви єдина кістка у чиїйсь горлянці?

- Все просто - я заважаю. Якби я не пішов на вибори, боротьба була б геть іншою. Позаяк протягом півтора роки робилося все для того, аби я не прийняв рішення балотуватися. Зараз я вже не розповідатиму, що саме відбувалося і хто це робив, бо рівняни і без того чудово бачать основних претендентів на обрання, і тих, хто має великий вплив та гроші, щоб когось до чогось змусити. Але я вжив деяких заходів, щоб бути вільним, і обрав єдине правильне для себе рішення.

Наперед скажу, що моя кампанія, і це можна помітити, обходиться мінімальними коштами - на білбордах мене немає, по телебаченню я не виступаю, а друк агітлистівок, які днями отримали містяни, вартував близько 2 тисяч гривень. Кампанію фінансую я і мої друзі, від жодних олігархів та політичних сил - не залежу. Від жодної партії не йду і до жодної не причетний.

- Але ж ви могли залучи- тися підтримкою якоїсь по- літичної сили, пропозиції, я знаю, були. Чому ж всім відмовили?

- Щодо партій, змушений зазначити наступне: на жаль, боротьба у країні розгорнулася не політична, а суб’єктивна. Одні борються з іншими не через політичні мотиви, і це погано. Бо я, наприклад, як класичний проукраїнський правоцентрист, міг би в принципі пов’язати себе з якоюсь партією. Але немає з ким. Партії, яка б сповідувала правоцентристську ідеологію, на теренах України наразі немає. А політсила, розроблена під якогось конкретного лідера мене не влаштовує. Не цікавить мене і постать лідера партії, мені важлива ідеологія і незмінна позиція протягом всього часу існування. Є, наприклад, Демократична та Республіканська Партія в США. Вона сотні років сповідує однакові принципи, і людина, яка увійшла до її лав, розуміє, що є правим політиком, тож іде з цією партією все життя. Аналогічно лейбористи чи консерватори в Англії. Є десятки інших прикладів.

Підкреслю, що я не прихильник лівих поглядів, при цьому весь спектр політичних партій в нашій державі, що, до речі, характерно для кризових держав, скочується у лівий популістський бік. Тож мені з ними не по дорозі.

- Як можете оцінити ситуацію у країні в цілому?

- Вона подібна до ситуації з хворою людиною. Коли хворий з пухлиною приходить до висококласного досвідченого лікаря, а той радить задля збереження життя ампутувати руку чи ногу. Тоді хворий іде до іншого лікаря, який радить змастити пухлину зеленкою - може, допоможе. І от хворий приходить додому та розповідає дружині, яким хорошим виявився другий лікар, що без застосування радикальних дій запропонував простий спосіб боротьби з пухлиною. Про те, що подібні дії і поради призведуть до загибелі всього організму, хворий і не знає.

Аналогічна ситуація відбувається в Україні. Нас чекають страшенно непопулярні реформи та події, без яких країна не може далі існувати. Допоки ж всі “змащують зеленкою” і обіцяють, що зарплати будуть вдвічі більшими, а дехто доводить цифру до тисячі євро, продукти подешевшають тощо. І люди починають в це вірити. Відтак політик, який хоче говорити правду, не має перспективи бути обраним у цій державі. Бо подібний до першого лікаря, який говорить про необхідність ампутації.

- Чи є вихід?

Думаю, що є. Щоб провести такі непопулярні реформи, треба або дуже рейтинговий політик, або “сильна рука”.

Не хотілося б давати оцінку постаті Володимира Путіна, очевидно, що він не мій герой, але реформи, які проводить, наприклад, у житлово-комунальному господарстві, досить ефективні. Ще 10 років тому Росія відставала від нас у сфері ЖКГ, наразі ж випереджає на 10-15 років. І я під час візитів бачив, як це робиться.

Власне, саме тому я і вирішив іти в парламент. Позаяк тими методами й інструментами, якими я володію наразі в місті, керувати просто неможливо. Ось подивіться, що сталося цьогоріч. Бюджет забрали - не виділили гроші на делеговані державою повноваження і я був добровільно-примусово змушений віддати 28 мільйонів гривень. За ці кошти я міг би, наприклад, заасфальтувати всі двори. А я віддав бюджет на зарплату, яку мала виплатити держава. Це нормально? Ні! Будівництво, тарифи і комунальну сферу - забрали, для створення управлінських компаній і діяльності ОСББ не напрацювали нормативної бази. І зараз готується акт забрати всю міську землю.

То про яке місцеве самоврядування ми говоримо.

Чим керувати?! Бутафорією, де міський голова лялька із пап’є-маше?!

Я маріонеткою ніколи не був і бути не хочу. Відтак, хочу змінити щось у цій ситуації. А зробити це можна лише на рівні Верховної Ради.

- Але що може зробити один окремий депутат?

- До Верховної Ради балотується декілька мерів, і я впевнений, що ми створимо певне лобі, яке ініціюватиме розумні законопроекти. Найбільше мене турбує інше, і я наперед вибачаюся, бо не хочу принижувати будь-яку професію. Але якщо людина добре носить цеглу, це не означає, що вона так само грамотно виписуватиме закони. Тут інші риси потрібні - інтелект, юридична освіта, життєвий, професійний та політичний досвід. Інакше буде те, що є наразі - вискакуватиме одна маленька людина, махатиме рукою, і двісті людей натискатимуть кнопки.

Мажоритарник так не вчинятиме. Я хочу сам почитати закони, сам запропонувати ті, які я хочу бачити, і сам їх хочу ініціювати. Насамперед мене хвилює житлово-комунальне господарство, бо вважаю себе спеціалістом. Я маю досвід роботи не лише у нашій країні, бачив, як це робилося в інших. Навіть досвід Польщі був би для нас просто унікальним, тому що вони майже без помилок пройшли той самий, як і ми, шлях. І хоча поляки визнають, що не все було гладко, вони просто не знають, якими насправді бувають помилки. Наш шлях, як я нещодавно вичитав у пресі - це рух по колу, встеленому граблями.

То напевно вже час з нього вибиратися і виходити на чисту дорогу.

Мене неабияк хвилює медицина і бачив, як провели реформу медичної галузі у Польщі, поступово перейшовши до страхової медицини. Між іншим, згідно з результатами опитування у Рівному, третина мешканців не задоволені житлово-комунальною сферою і більше ніж половина (!) - медициною. Мене це вразило, бо я ніколи не думав, що щось може викликати більше обурення, ніж ситуація в ЖКГ. А поруч нас знаходиться держава, яка зробила прорив у цій сфері, і хоча ситуація там неідеальна, все ж варта для наслідування.

Відтак, я б залюбки брав би участь у розробці законів, що стосуються цих сфер життєдіяльності, бо вважаю себе людиною грамотною і досвідченою, а тому міг би принести користь. Але для себе обрав би комітет з житлово-комунального господарства, бо це мені ближче.

- Кого ви підтримуватиме під час голосування - владу чи опозицію?

- Напевно знаю єдине - якщо опозиція запропонує хороший закон - я їх підтримаю, але якщо і влада запропонує концептуально правильний закон - зроблю те саме. Я не приймаю ситуації, коли опозиція не голосує за закон не тому, що він поганий, а тому, що запропонований владою. Не розумію і ситуацію навпаки, коли влада не голосує через опозицію. Інтереси держави і міста мають бути вище інтересів якоїсь невеликої групи людей.

Мене насамперед цікавитиме сам закон, а не те, хто його запропонує. В ідеалі, хотів би бути в певній нейтральній силі, яка могла б працювати будь з ким. Але побачимо, адже я ніколи не був у Верховній Раді і досвіду не маю. Не знаю навіть, як там все відбувається.

- Тим не менше, представ- ники Об’єднаної опозиції наголошують, що всі самовисуванці - це завуальовані представники Партії регіонів.

- Їх позиція зрозуміла, бо яким чином представнику від Об’єднаної опозиції пану Осуховському із рейтингом 1,7 відсотків можна виграти ці вибори, крім того, щоб всіх звинуватити. У нашому місті провладна партія має близько 10 відсотків, Об’єднана опозиція - менше 30. Тобто, умовно вони розділили між собою трохи більше третини голосів. А решта хто? Адже їх 60 відсотків.

- Частина вашої програми включає вирішення проблем Рівного, відтак постає питання, чому ви не бралися за них як міський голова? Наприклад, щодо Басового кута?

- Вирішити ці проблеми у межах міста неможливо. Бо необхідні суми коштів у рази перевищують бюджет Рівного, відтак потрібне залучення державної допомоги.

Наприклад, цього року бюджет розвитку складає близько 25 мільйонів гривень, з яких комуналка отримала шість. Витрати на комунальну галузь, включаючи зарплату, податки тощо, складають близько 60 мільйонів гривень на рік. А проект каналізування по Басовому куту коштуватиме 200 мільйонів гривень, очистка річки - близько 100 мільйонів. Погодьтесь - це неспіврозмірні для нашого міста цифри. І єдиний спосіб, впливаючи якось на ситуацію у Верховній Раді, залучати кошти з певних державних програм. Формальна ж чистка річки, на яку потрібно витратити час і гроші, не змінить ситуації в цілому. Тому ми спеціально створили комісію зі спеціалістів водного університету, щоб вони окреслили весь комплекс робіт.

У цілому, моя програма складається з двох частин. Основне - це те, що я маю зробити на рівні держави як депутат Верховної Ради. Як мажоритарник я також маю свої зобов’язання перед мешканцями Рівного. Тим більше, що в процесі роботи питань надходитиме ще більше. На відміну від декого, я так само житиму в Рівному і не збираюся виїжджати за його межі після мого обрання. До того ж, розуміючи, що програма може бути вразливою, я її писав сам.

- Але на провокації ви все одно чекаєте?

- Безумовно. Найбільше їх буде з боку власника Льонокомбінату, який вже витратив шалені кошти на ці вибори. Варто хоча б порахувати витрати на дворічне утримання газети тиражем у 18 тисяч екземплярів.

А громадська організація, а люди, які ходять по квартирах і пропонують різні ремонти, а агітатори, а подарунки дітям у школи, годинники, футболки, паски на Великдень тощо. На все це вже пішли мільйони гривень. І очевидно, що ця людина вже не зупиниться, але боротьба зі мною мене лише надихає. Якби мій рейтинг впав, мене б залишили у спокої. А якщо зі мною борються, і це є своєрідним індикатором, значить все нормально.

- Чи не розкриєте наприкінці нашої розмови інтригу, кого ж ви пропонуватимете на посаду першого заступника?

- На посаду першого заступника міського голови буде призначений, за його погодження, голова правління ПАТ “Рівнегаз” Петро Андрійович Дубас. Це надзвичайно досвідчена людина, яка пройшла шлях на виробництві, як і я, від просто робітника до голови правління. Людина впливова і знана у місті. Він не дозволить вилізти собі на голову і знає, як керувати великим колективом. Це фахівець такого рівня, який може зайти у будь-яку структуру в місті, області чи Києві, і його приймуть. І що найголовніше - який знає, де взяти газ для Рівного.

20.09.2012Любов РОМАНЮК



Рівне-Ракурс №10 від 20.09.2012p. 
На головну сторінку