СПЕЦІЇ - користь чи шкода?

Проте, побутує така думка, що здорова їжа - це їжа без приправ. І коли чуємо вислів “дієтичне харчування”, настрій різко падає донизу, в уяві вимальовується образ страви, яка не має ні запаху, ні смаку, ані найменшого натяку на привабливий вигляд. О, ні… Пригадується відома приказка: “Все, що приносить задоволення в житті - або аморально, або веде до ожиріння”. Насправді ж, ситуація не є такою трагічною. Отож, спробуємо розібратися.

Що таке спеції?

Це прянощі та приправи.

Прянощі - це частини рослин, які завдяки вмісту в них особливих речовин можуть впливати на аромат їжі і збагачувати її смак. Прянощі зазвичай продаються у висушеному вигляді і подрібнюються механічним способом.

Приправи - це суміші кухонної солі з підсилюючими смак речовинами, і зазвичай містять такі інгредієнти, як овочі, дріжджі або їх екстракти, а також різні види цукру, крохмалю і жирів. Речовини-підсилювачі смаку - це прянощі, екстракти прянощів, їх суміші, дресинги, що містять екстракти прянощів або інші синтезовані хімічним шляхом речовини, які посилюють або роблять більш насиченим смак страви. Щонайменше, 8% сухої ваги складаються з таких речовин - підсилювачів смаку. СТОП! Саме тут “собака і заритий”. Більшість приправ - це хімічні добавки, які складаються з підсилювачів смаку, глутамату натрію, емульгаторів, пальмової олії та… ще багато інших речовин, котрі є канцерогенами і сильно пошкоджують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Все, що складається з гомогенного порошку солі та з надміром “смаку курки, бекону чи сиру…” - це пряма дорога до розладів травлення (виразок, гастритів, колітів), надлишкова вага, проблеми зі шкірою обличчя, це додатковий шанс на онкологію… Отож, вибір за вами.

Аніс

Аніс цінний саме своїми насінням або плодами. Це з них роблять лікувальні настоянки, відвари і настої, що володіють жарознижуючими, спазмолітичними, сечогінними і потогінними властивостями. Плоди анісу мають дезінфікуючу і відхаркувальну дію, отже, корисні при кашлі, бронхіті, катарі верхніх дихальних шляхів. На секреторну і моторну функції травлення плоди анісу мають стимулюючу дію, тому корисні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Аніс часто додається в лікарські препарати з метою поліпшення їх смакових якостей. Виходячи з корисних властивостей анісу, показано застосовувати його при кашлі, бронхіальних спазмах, астмі, підвищеній збудливості серцево-судинної системи, запамороченні, мігрені, метеоризмі, дитячих кольках, браку молока, фригідності, статевому безсиллі, зменшенні сечовиділення. Анісовий настій є класичним засобом від кашлю. Одну чайну ложку подрібненого насіння анісу потрібно залити склянкою окропу. Цей же засіб чудово допомагає при запаленні ясен і носоглотки, поганому запаху з рота, від метеоризму.

При болісних менструаціях також допомагає анісовий настій та навіть часте вживання його як приправи до їжі. Для покращення лактації аніс застосовується здавна. Недарма в усі БАДи для годуючих матерів вводиться аніс. Приймати анісовий настій потрібно безпосередньо після прийому їжі. При проблемах шлунково-кишкового тракту, нудоті та метеоризмі, застосовуються різні фармацевтичні засоби з використанням анісу. Спиртова настоянка з анісу готується таким чином. Анісове насіння заливають сімдесятиградусним спиртом. Настоюють протягом тижня, після чого проціджують. Приймаєть до 10 разів на день по 10-15 крапель всередину.

Відвар з анісових плодів. Дві столові ложки плодів анісу протягом п’ятнадцяти хвилин кип’ятятити в одному літрі води. Приймати потрібно проціджений відвар тричі на день по половині склянки. Відомий аніс і у ведичній літературі як продукт, що нормалізує жіночий цикл та активізує бажання.