Основа основ,

Кабмін і керівництво Міністерства освіти й науки України на чолі з Дмитром Табачником провалили освітню реформу, впевнені опоненти влади. Не прийняті необхідні, основоположні закони.

“У лютому Микола Азаров заявив, що група фахівців розробила проект закону про вищу освіту та з 1 вересня він набуде чинності. Як заступник голови Верховної Ради інформую, що ніякого законопроекту парламенті немає. Не хочу говорити про причини та конфлікт Табачника й Азарова, але факт є фактом: оголошена реформа вищої освіти залишається темою для дискусії”, - зазначив один зі спікерів “Батьківщини” Микола Томенко.

По суті, реформи нинішньої влади зводяться лише до оптимізації шкільної мережі, констатують в опозиції. В результаті за останні два роки в Україні закрито понад 700 середніх навчальних закладів.

Ситуацію ще можна виправити, якщо серйозно взятися за реформу української освітньої системи. “Без якісної освіти ми не побудуємо якісно нову країну. У нашому законі є ряд новацій, яких до цього не було ніде. Ми пропонуємо впровадження грантової системи для тих учнів, які найкраще склали тести, щоб вони самі обирали собі вуз. Окремо у нас є пункт про забезпечення кожного села дитсадками та школами. Ми обов’язково розширимо мережу дошкільних та шкільних освітніх установ і заборонимо будь-яку їх приватизацію або оренду під офіси. Також запроваджуватимемо в школах програму “Знай англійську, як українську”, - розповів голова Ради Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк.

Серед цікавих новацій - так звана мобільність студентів вузів. “Ми виступаємо за комфортність навчання й можливість кожного обирати собі траєкторію навчання. Можливо, у радянські часи були потрібні 120 однакових інженерів, але зараз потрібні нові кадри, які здатні вчитися протягом життя, тому ми придумали й розробили ідею внутрішньої та зовнішньої мобільності - здатність студентів обирати собі предмети та переходити до іншої освітньої установи як у межах України, так і за кордоном”, - відзначила народний депутат Леся Оробець.

Крім того, захищається право студентів на якісну освіту: якщо випускник вузу через суд зможе довести, що з вини навчального закладу не отримав належного обсягу знань, то йому повернуть гроші, витрачені на навчання.

Ще одна ініціатива - це створення державного реєстру дипломів. Якщо опозиційний закон про освіту запрацює, то будь-хто з роботодавців зможе переконатися, що документ про вищу освіту, наданий працівником, не є “липою”.

При цьому тим, хто отримав диплом, окремим законом буде закріплена гарантія першого робочого місця, - обіцяє Арсеній Яценюк.

“Нас турбує та девальвація дипломів, яка відбувається зараз в Україні. Досить згадати історію з “Доктором Пі”. Деякі з вишів переключилися з надання освіти на друк дипломів. Тому ми пропонуємо створити окремий держреєстр документів про освіту. У даному реєстрі буде зареєстрований кожен диплом, в результаті будь-який зацікавлений зможе перевірити справжність інформації про отримання вищої освіти, наданої, скажімо, депутатом або здобувачем”, - розповіла Леся Оробець.

А от чиновникам з Міністерства освіти та науки не позаздриш. По-перше, “Батьківщина” планує значно розширити автономію навчальних закладів, а значить - відібрати в МОН переважну кількість контрольних та регуляторних функцій.

По-друге, міністерство не займатиметься акредитацією та ліцензуванням вузів. “У систему органів державно-громадського управління освітою наш законопроект вводить Національну комісію з питань регулювання у сфері освіти й науки. Це буде спеціалізований, постійно діючий незалежний колегіальний орган. Персональний склад комісії затверджуватиметься Верховною Радою. Вона не буде підпорядкована міністерству й здійснюватиме ліцензування освітніх програм та акредитацію навчальних закладів для того, щоб вони претендували на отримання державного замовлення”, - повідомила про плани опозиції координатор руху “Суспільство знань” Лілія Гриневич.

Всі ці дії направлені на те, щоб українці змогли отримати гідну освіту, підкреслюють в опозиції. “Наша стратегія полягає в тому, що держава має працювати не на показники росту внутрішнього валового продукту, а на якість життя людини. А якість освітніх послуг - одна із найбазовіших характеристик якості життя людини. Ми сподіваємося, що зі зміною парламенту і зміною потім влади, ми віллємося в європейський світ, де життя людини визначається не цифрами, а якісними показниками”, - підсумував Микола Томенко.