Справедливість є…

Цю просту істину засвоїли практично усі країни світу і сьогодні кожен уряд дбає, передусім, про збереження та розвиток власного виробництва, пошук ринків збуту для вітчизняної продукції, створює умови для того, аби реальний сектор почувався комфортно. Це запорука виживання держав у двадцять першому сторіччі.

Що ж спостерігаємо ми в Україні? Розвалені фабрики та заводи, знищені галузі виробництва. Ми за безцінь вивозимо сировину, а натомість закуповуємо за кордоном ледве не сто відсотків готової продукції, при чому доволі сумнівної якості. За таких умов наша країна просто приречена на занепад та руїну, а люди і надалі житимуть у злиднях. Саме розуміння того, що так далі жити не можна, привело тисячі рівнян на майдан Незалежності в обласному центрі на акцію протесту проти чергової спроби задушити відроджений Льонокомбінат. Дуже добре, що до активістів Громадянського об’єднання “Льонокомбінат” долучилися представники декількох політичних партій. Однак, тон мітингу задавали не вони, а представники-виробничники. Так, власник Льонокомбінату Олег Червонюк зокрема сказав: “Своїми діями посадові особи Рівненської митниці в черговий раз пробують знищити наше підприємство. У той час, коли в Україну ввозяться імпортні тканини, ми за свої гроші підтримуємо розвиток іноземної текстильної промисловості, нам - українцям, фактично хочуть заборонити працювати в нашій же країні над виготовленням тканин. Це є злочином проти нашої держави. Наше підприємство створилося на уламках розваленої і знищеної руїни, і ми починали нашу роботу в напівзруйнованих цехах. Усього за декілька років ми реконструювали підприємство, встановили новітнє обладнання - і ми почали працювати. На все це з державного бюджету не було витрачено жодної гривні. Навпаки, ми платимо податки, сотні працівників нашого підприємства отримують гідну зарплату і можуть утримувати себе та свої родини. Ми ніколи не просили нічого від держави, навпаки, ми їй завжди допомагали своєю працею. Що ж ми маємо у відповідь? Наша митниця робить все, аби зруйнувати Льонокомбінат. Ми б з радістю купували вітчизняну сировину, але її немає. Зруйновані льонозаводи, не сіється льон, немає в Україні і інших видів сировини. Ми змушені завозити сировину з-за кордону, але це краще, ніж імпортувати тканини. Підвищення вартості сировини на 30 відсотків автоматично робить нас збитковим підприємством і ставить хрест на роботі усього нашого колективу зі створення на Рівненщині центру легкої промисловості та льонарства. Одним розчерком пера чиновника знищується ще одне підприємства. Я вважаю, що ті, хто свідомо або несвідомо робить шкоду вітчизняній промисловості, є ворогами нашої держави. Вони нищать Україну, перетворюючи її на сировинний придаток сусідів. Цим “діячам” дуже потрібно, аби не працювали фабрики та заводи, а мільйони наших громадян ставали дешевою робочою силою для інших країн. Вони дуже бояться, що наша промисловість відродиться, і тоді на їхніх “схемах” по ввезенню напівлегально або і нелегально товарів з-за кордону буде поставлена крапка, бо люди зможуть купувати якісну вітчизняну продукцію виготовлену на відновлених українських підприємствах, які працюють чесно і прозоро”. Ці думки Олега Червонюка були підтримані присутніми на мітингу. Аби дати можливість нашій владі почути і побачити настрої рівнян, учасники мітингу провели пікети біля приміщень митниці та Рівненської обласної державної адміністрації.

Треба віддати належне нашій владі. На цей раз вони прислухалися до позиції тисяч простих рівнян, які відстоювали право підприємства на працю, і Рівненська митниця переглянула своє рішення про вартість сировини для Льонкомбінату. Можна сказати, що справедливість була завойована простими небайдужими до долі України людьми, і це дуже добре для усього суспільства.