Пенсійне забезпечення

Порядок подання та оформлення документів для призначення чи перерахунку пенсій відбувається відповідно до ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1. Згідно з цим порядком, якщо інвалід на час звернення за призначенням пенсії працює, то заяву про призначення пенсії по інвалідності до районного (міського) управління Пенсійного фонду він надає через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації.

Посадова особа у 10-денний термін з дня одержання заяви оформляє всі необхідні документи, ознайомлює з ними інваліда (під підпис) і направляє до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації) інваліда.

За необхідності роботодавець надає допомогу в одержанні відсутніх документів. Якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а ті, яких не вистачає, подаються додатково у тримісячний строк з дня реєстрації заяви у Пенсійному фонді.

Якщо ж на час звернення за призначенням пенсії особа не працює, заява про призначення пенсії подається особисто (чи законним представником) безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) особи.

Щоб пенсія по інвалідності була призначена з дня її встановлення, заяву на призначення пенсії слід надати до теруправління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу під час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Для інвалідів I групи:

• до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;

• від 26 років до 28 років включно - 2 роки;

• від 29 років до 31 року включно - 3 роки;

• від 32 років до 34 років включно - 4 роки;

• від 35 років до 37 років включно - 5 років;

• від 38 років до 40 років включно - 6 років;

• від 41 року до 43 років включно - 7 років;

• від 44 років до 48 років включно - 8 років;

• від 49 років до 53 років включно - 9 років;

• від 54 років до 59 років включно - 10 років.

Для інвалідів II та III груп:

• до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;

• від 24 років до 26 років включно - 2 роки;

• від 27 років до 28 років включно - 3 роки;

• від 29 років до 31 року включно - 4 роки;

• від 32 років до 33 років включно - 5 років;

• від 34 років до 35 років включно - 6 років;

• від 36 років до 37 років включно - 7 років;

• від 38 років до 39 років включно - 8 років;

• від 40 років до 42 років включно - 9 років;

• від 43 років до 45 років включно - 10 років;

• від 46 років до 48 років включно - 11 років;

• від 49 років до 51 року включно - 12 років;

• від 52 років до 55 років включно - 13 років;

• від 56 років до 59 років включно - 14 років.

Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, згідно зі ст.26 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (чинний з 01.10.2011р.) мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років.

У період до 1 січня 2016 року особи, визнані інвалідами II групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, передбаченого аб. 2-12 ч.1 ст.32 вищевказаного Закону.

До пенсії по інвалідності встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною, якщо інвалід має на них право відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановленим законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, якої не вистачає до прожиткового мінімуму, визначеного такій категорії осіб.

При зміні групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

При визнанні особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, до якого встановлено інвалідність.

Якщо особа не прибула в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього, строк виплата пенсії по інвалідності припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала прибути на повторний огляд.

Якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або при визнанні його знову інвалідом, виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більше, як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому, якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо він не отримував пенсії внаслідок неприбуття на повторний огляд без поважних причин, то при наступному визнанні його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше 5 років. Якщо минуло 5 і більше років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов’язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез’явлення цих осіб на зазначений огляд.