Як правильно постити

Піст повинен займати важливе місце у духовному житті кожної людини. Через практикування посту поглиблювали свої стосунки із Богом пророки Старого Завіту, апостоли Ісуса Христа, та багато святих сьогодення. Але є люди, які сприймають піст, як щось формальне і, навіть відмовляючись від їжі, забувають про духовний піст та очищення душі у тайні покаяння.

Чому ми постимо?

Богослови стверджують, що початок практикування посту сягає часів Едемського саду, коли Господь заборонив Адаму їсти плоди із дерева пізнання добра і зла. Про це читаємо у Книзі Буття: “І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!” (Буття 2:16,17). Метою Бога було не обмежити свободу людей в Едемському саду, а застерегти свої створіння від смерті. Але через гріх, як наслідок непослуху Богові, наші прабатьки більше не могли перебувати у присутності Божій, бо, втративши душевний мир, Адам і Єва пізнали свою ницість, нікчемність перед Творцем, а їхнє серце заполонив страх.

Читаючи Біблію, бачимо, що люди, які дотримувалися посту, поглиблювали своє духовне життя та наближалися до Господа, і як наслідок, отримували особливі благословення від Бога. Мойсей на горі Синай постив сорок днів і ночей, й Бог склав із ним та Ізраїлем завіт та дав десять заповідей (Вихід 34:27, 28). Пророк Ілля після сорокаденного посту в печері на Хорив горі побачив Бога (1 Царів 19:7-18). Важливість посту бачимо із прикладу Ісуса, який сорок днів постив, перебуваючи у пустелі, щоб приготуватися до виконання великої місії - відкуплення всіх людей.

Як правильно постити?

Піст - це час, коли потрібно втихомирити своє серце, щоб у тиші наблизитися до Бога та почути його голос. Саме тому в час посту не можна влаштовувати гучні забави, розваги та гуляння.

Піст потрібно переживати з радістю та в дусі смирення й покори Богові. Ми повинні постити не показово, щоб інші бачили нашу побожність, а піст повинен бути внутрішнім і таємним. Про це говориться в Євангелії від Матвія 6:16-18: “А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони-бо змінюють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. По правді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”.

Під час посту потрібно дотримуватися приписів церкви щодо стримання від їжі. Церква встановила різні за строгістю пости і тому перелік продуктів, від яких потрібно відмовитися, залежить від конкретного посту, який ми переживаємо. Такий піст, коли ми відмовляємося від певних тілесних задоволень (їжа, розваги тощо) допомагає духу людини панувати над її тілом, духовно зростати та наближатися до Бога.

Не варто розглядати тілесний піст, як дієтичний засіб і постити, щоб схуднути чи поправити здоров’я. Такий піст має корені в нашому егоїзмі, бо спрямований не на Бога, а на власні потреби та бажання.

Тілесний піст повинен бути поєднаний із духовним. Св. Василій Великий наголошував на цьому такими словами: “Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий піст - це усунення гріхів”. Це саме підтверджує Біблія: “Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі” (Римлян 14:17). Перед тим, як впокорити наше тіло, ми повинні впокорити свій дух. При чому, наше тіло повинне підкорятися духу, а не навпаки.

Сам факт дотримання посту повинен бути підкріплений глибоким усвідомленням того, що ми робимо. Під час посту зверніть увагу на свої мотиви, чому ви постите: з любові до Бога чи через власну вигоду. Фарисеї також дотримувалися посту, але чи був цей піст до вподоби Богові? Мабуть ні, бо Ісус, викриваючи наміри їхнього серця, називає фарисеїв побіленими гробами (Матвія 23, 27-27).

Не впадайте в гордість та не докоряйте людям, які не дотримуються посту. “Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його” (До Римлян 14:3).