“ЩАСЛИВИЙ” політ

На чоловікові була спецівка будівельника, заляпана розчином, на голові пластикова каска, руки подряпані і страшні перелякані очі. Підбігши до людей, він зупинився, тяжко дихав і нічого не казав. Один з мужиків впізнав його: “Сергій, ти чого біг такий переляканий?”, але той лише мотав головою і трусився. Продавець винесла кухля води, Сергій його похапцем випив і спитав: “Як це я аж сюди забіг, це ж кілометри три від будівництва?”

Ще в інституті Микола був “діловим”, вмів успішно складати іспити та заліки при поганеньких знаннях, вирішувати інші складні питання. Після закінчення направили на роботу в престижну будівельну організацію майстром, де він показав, що може виконувати завдання, план будь-яким шляхом. Його робота подобалася начальникам, тільки інженер з техніки безпеки постійно бурчав, що такі порушення добром не скінчаться, але його слухати не хотіли - в той час головним показником було виконання плану. Робітники спочатку також поважали Миколу - виконання плану давало непогані заробітки, але потім досвідчені працівники помітили, що план часто дається нечесним шляхом, за допомогою порушень технології і недотримання техніки безпеки. Робітники вимушені були постійно ризикувати своїм життям та здоров’ям, було декілька дрібних травмувань, але Микола “давав план - і все добре!”

Став Микола виконробом, як звикли казати “прорабом”, майстрами підібрав людей, що без заперечень виконували всі його вказівки і робота йшла, ніби добре. Коли в одному з найбільших сіл району вирішили збудувати колгоспний гараж з майстернею, будівництво очолив Микола, заклали фундамент, почали зводити стіни. І тут виявилося, що не вистачає стандартних металевих риштувань, щоб робітники стояли на них і мурували високі стіни. Микола швиденько знайшов вихід - поїхав у найближчий лісгосп, де в нього вже були добрі знайомі, і купив дешево верхівки сосон, так звані “хлисти” - з них зробили стояки риштувань. Коли молодий майстер сказав, що так робити не можна, це небезпечно, його негайно перевели на напівзупинене будівництво іншого об’єкту, а новий майстер ретельно виконав вказівку Миколи. Поки мурували перший поверх, все було добре, але коли піднялися вище 5 метрів, риштування почали хитатися під робітниками. Микола “прорабською мовою”, як він називав матюки, загнав людей наверх.

Наступного дня зранку продовжувати класти стіни повинна була нова бригада, привезена з сусідньої будови, бо місцеві муляри лізти на хиткі риштування відмовилися. Наверху вже стояв піддон з цеглою, туди піднялося троє робітників - два муляри та підсобник, риштування їх зустріло легким похитуванням. Сергій піднявся першим і стояв біля рогу - і тут кран поставив на риштування металеву посудину з будівельним розчином, підсобник відчепив стропи і в цей момент верхівки сосон видно згадали, як їм було гарно гойдатися в лісі від вітру. Вони гойднулися до стіни, відштовхнулися від неї і різко зігнулися в протилежний бік, люди полетіли з 8-метрової висоти донизу, а на них сотні цеглин і металевий ящик з розчином. Сергій летів і думав, щоб хоч живим залишитися, і йому дуже пощастило - він упав у кущ бузку, але тут побачив, що на нього зверху летить купа цегли. Сергій зірвався і побіг, йому все здавалося, що цеглини продовжують летіти за ним, і він все біг та біг, опам’ятався лише біля магазину в сусідньому селі. Оговтавшись, наступного дня Сергій розповів рідним та друзям, що все було, як у кіно - за якусь мить польоту він згадав дитинство, батьків, дружину та дітей, тут з’явилася мати і простягла руки, захищаючи від нещастя рідного сина. Після розповіді він пішов до матері і низько їй вклонився, та завжди згадує, що мати врятувала його від загибелі, а біля хати в нього тепер постійно ростуть кущі бузку.

Колегам Сергія пощастило значно менше - обидва потрапили в лікарню з тяжкими травмами, постраждав ще один робітник, що проходив унизу і отримав удар цеглиною по голові, його врятувала від смерті будівельна каска. А от Микола і майстер цієї будови також “полетіли” - з роботи на лаву підсудних, майстер отримав умовне покарання, а Микола полетів далі - у місця позбавлення волі. На суворість покарання особливо вплинули результати спеціальної перевірки, яка виявила грубі порушення правил техніки безпеки на всіх будовах, якими керував Микола. Дісталося і його керівникам, їх притягнули до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, і хоча в цілому будівельна організація план виконала, ніхто з керівництва премій не отримав через грубе порушення правил техніки безпеки, що спричинило травмування людей.

Нещодавно Сергія запросили зробити ремонт у майстерні, яку він будував, і він розповів працівникам про свій давній політ. Підійшли до цього місця - і, о диво! - кущ бузку, який врятував йому життя, продовжує рости. Сергій розчулився і обняв його: “Рятівник ти мій!”