БОСОНІЖ ПО КАЛЮЖАХ І РОСІ

Ходіння босоніж, як лікувально-профілактичний метод, застосовувався ще лікарями стародавнього світу, а філософи того часу - Сократ, Сенека, вважали ходіння босоніж одним із способів розвитку розумових здібностей людини. Не випадково в ті далекі часи діти одягали взуття тільки після досягнення 18 років.

І сьогодні практично кожному з нас відоме відчуття легкості і комфорту, коли повертаючись додому, ми знімаємо взуття. І швидше за звичкою, ніж за потребою відшукуємо домашні капці. Але ж як корисно було б походити босоніж по квартирі!

Сучасними вченими доведено, що ходіння босоніж сприяє активізації нервово-м’язових процесів, покращує окислювальні процеси в організмі, сприяє насиченню тканин киснем. Як наслідок - у людини гарний настрій і відчуття здоров’я у всьому тілі. Ці позитивні емоції в свою чергу мають величезне значення для профілактики захворювань серцево-судинної системи та багатьох інших хвороб сучасності. А річ у тім, що підошва є найбільш потужною рефлексогенною зоною людського тіла, де на одному квадратному сантиметрі зосереджено рецепторів більше, ніж на будь якій іншій ділянці тіла. При ходінні босоніж активність їх підвищується, автоматично активізуються розташовані на ступні біологічно активні точки. А оскільки кожна з таких точок пов’язана з тим чи іншим внутрішнім органом, то їх активізація стимулює роботу всіх органів і систем нашого організму.

Необхідно врахувати і той факт, що взуття створює для ніг постійний комфортний клімат, через що функції біологічно активних точок знижуються. І в результаті постійного перебування в “тепличних” умовах навіть короткочасне охолодження ніг може викликати застуду. Ходіння босоніж повертає нас до природних умов, загартовує, робить витривалішими. Але слід пам’ятати, ходіння босоніж є одним із видів фізичних тренувань і початківці повинні дотримуватися загального правила - це поступовість, систематичність, помірність. Тільки звикнувши і не відчуваючи дискомфорту при ходінні по килиму, дерев’яній підлозі, слід переходити на ходіння по більш нерівних і холодних поверхнях - трава, пісок, камінь. Після ходіння босоніж поза будинком, слід вимити ноги водою кімнатної температури, а на ніч змазати живильним кремом. Розпочинати систематичні тренування на відкритому ґрунті слід у теплу пору року тому, що реакція нетренованих ніг на холод може призвести до певних ускладнень.

Ходіння по ґрунту можна організувати в будинку і взимку, для цього декілька дерев’яних зручних ящиків заповнити піском, камінням, гравієм і топтатися в них по черзі протягом 15-20 хвилин. За рахунок стимуляції активних зон на ступні ви зможете привести в порядок свої внутрішні органи, покращити поставу і самопочуття.