Микола КОРЕЦЬКИЙ: “Наш університет був, є і буде унікальним”

- Дуже вдячний Вам за небайдужість до долі нашого Університету, його майбутнього, до проблем, які в нього існують, до змін, що відбуваються сьогодні, які будуть завтра. Якраз на цьому хочу зупинитися детальніше. Наш Університет, на відміну від багатьох інших в Україні, є містоутворюючим, тобто від стану справ у ньому залежить дуже багато чого і у місті, і в області. На сьогодні в університеті навчається біля 8 тис. студентів (з них 70-75 % - це мешканці м.Рівне та Рівненської області), працює 1900 співробітників, в тому числі 640 викладачів (з них - 52 докторів наук, професорів). Університет є одним з найбільших споживачів електроенергії, комунальних послуг тощо. Мабуть, немає в Рівному жодної сім’ї, щоб хтось з її членів колись не навчалися, навчаються або навчатимуться у нашому вузі.

- На кого Ви покладаєте сподівання у вирішенні проблем, які постали перед університетом?

- Всі керівники області, міста, багатьох підприємств є нашими випускниками. І вони, як ніхто інший, знають проблеми нашого закладу, хочуть щоб вони врешті-решт припинилися, щоб університет став на шлях їх вирішення, а не примноження. Як і що робити - викладено у “Програмі розвитку Університету”. Цей документ, розроблений президентом НУВГП Миколою Сорокою, був підтриманий трудовим колективом. Стратегічна мета цієї програми - розбудова закладу освіти нової якості, самоврядного дослідницького національного університету. Це справді дасть можливість нашому університету стати унікальним вищим навчальним закладом України, де будуть поєднані освітня, виховна, наукова, дослідницька та інноваційна діяльність. Університет повинен стати найкращим в Україні, на одному щаблі з такими вишами, як НУ “Київський політехнічний інститут”, КНЕУ ім.В.Гетьмана, НУ “Львівська політехніка” тощо.

- За рахунок чого Ви плануєте домогтися цієї унікальності?

- Наш університет повинен стати унікальним тому, що в ньому буде, насамперед, комфортно та затишно вчитися нашим студентам, бо їм даватимуть найсучасніші знання молоді, креативні, перспективні викладачі. На жаль, сьогодні це не зовсім так. Після розмов із батьками абітурієнтів розумію, що непоодинокі випадки, коли вони рахують не лише “прямі витрати” - скільки вони повинні заплатити за навчання в університеті, а до цієї суми додають, скільки ще їхній дитині доведеться роздати на хабарі… Причому це не залежить від того, чи вчиться дитина, чи ні…

І все ж я впевнений - університет буде унікальним, бо в ньому підтримуватиметься усе нове, перспективне, інноваційне - все, що буде на крок попереду. У першу чергу - співробітники, викладачі, молодь, яка успішно навчалася в університеті і далі залишилася в ньому працювати, разом з нами розбудовувати майбутнє навчального закладу. Знову ж таки - це поки що бажана дійсність, а не реалії - трапляється, що викладачі із науковими ступенями не можуть працевлаштуватися в нашому університеті на викладацьких посадах, працюють лаборантами, асистентами, зрештою, не витримують таких умов і їдуть розвивати виші Луцька, Тернополя, Львова… А все тому, що ніхто ще не набрався до сьогоднішнього дня сміливості подякувати співробітникам старшого віку (таких у нас, кому виповнилося 70 років і більше - біля 15% від колективу) за все, що вони зробили для університету, попросити в них підтримки в омолодженні викладацького складу, наданні робочих місць тим, хто тільки починає працювати, має молоді сім’ї, малих дітей.

Університет буде унікальним, бо в ньому впроваджуватимуть загальнолюдські цінності, взаємоповагу та допомогу, буде відсутнє хабарництво, пануватимуть партнерські взаємовідносини між викладачами і студентами.

- До речі, вже сьогодні у “Водному” говорять про мету усіх озвучених Вами перетворень - отримання статусу дослідницького. Що це дасть для НУВГП?

- Ми і справді сподіваємося, що університет отримає статус дослідницького. Переваги такого статусу якраз відображені в проекті Закону України “Про вищу освіту”, одним із авторів якого є президент університету Микола Сорока. Зокрема, в законопроекті пропонується обов’язкове державне фінансування наукових досліджень.

- Даруйте, але доводиться сьогодні чути нарікання і від викладачів університету стосовно структурних перетворень… Люди хвилюються за свої робочі місця…

- Нами вже розроблений і прийнятий проект зміни структури університету. Основна мета цієї роботи - перейти від безвідповідальності, неефективного використання як бюджетних, так і коштів батьків за навчання до системи економії, самофінансування, госпрозрахункових відносин, включення механізму зацікавленості кожного структурного підрозділу в результатах своєї роботи.

Не може бути так, як сьогодні, коли більшість спеціальностей денної форми навчання - збиткові, коли більшість керівників структурних підрозділів не розуміють і не знають, як формуються фінансові результати їх роботи, коли на 5 викладачів кафедри працює 7 співробітників навчально-допоміжного складу, коли ніхто не зацікавлений ні у результатах наукової діяльності, ні в реалізації патентів, ні у впровадженні винаходів.

Згідно із затвердженою структурою, замість 9 факультетів будуть 7 навчально-наукових інститутів, функціями яких і стане навчальна, виховна, профорієнтаційна, наукова, дослідницька, інноваційна, впроваджувальна, виробнича діяльність. У кожного підрозділу буде свій рахунок, доведено обсяг фінансування заробітної плати, стипендіального фонду та інших фондів, та надана можливість самому визначати напрямки використання коштів і можливість додаткового заробляння коштів для потреб навчально-наукового інституту не тільки за рахунок навчальної діяльності (це повинно давати в межах 30%). Інші 70% надходжень повинна дати наукова, інноваційна, впроваджувальна, дослідницька, проектна, виробнича діяльність.

- Під час цієї реорганізації збережеться традиційна “родзинка” університету - його водогосподарська і технічна спрямованість?

- Звісно, зберігатимемо і примножуватимемо традиції. У цьому ми і вбачаємо унікальність університету, а відтак - і його конкурентну перевагу. Наш університет буде унікальним ще й тому, що та потужна матеріально-технічна база, яка була створена попередніми поколіннями, прийме новий вигляд (і це ви можете побачити по роботах, які почалися на 4 корпусі. Такий вигляд матимуть всі наші корпуса та гуртожитки). У нас будуть найсучасніші аудиторії, науково-дослідні лабораторії, оснащення та обладнання. І ця робота вже почалася. Коштом президента університету Миколи Сороки вже завершується реконструкція найбільшої лекційної аудиторії у другому корпусі (ауд.275), де встановлять першу в закладі електронну дошку, відповідні засоби інформаційного забезпечення, найсучасніші системи освітлення, кондиціонування повітря тощо. І я, і мої колеги з ректорату також не стоїмо осторонь цього. Тому це дозволяє нам відверто звертатися до патріотів університету, більшість яких у ньому навчалися, працювали і працюють, навчалися і вже працюють їхні діти, а в подальшому і онуки. Ми кажемо: зробіть хоч щось для університету корисного не на словах, а на ділі. Зробіть, насамперед, для себе - відремонтуйте хоча б кабінети власним коштом.

- А є вже бажаючі допомогти?

- Ми звернулися до наших випускників - керівників, політиків, бізнесменів, просто небайдужих людей - допоможіть університету на цьому етапі його становлення. Ми пропонуємо на факультетах, де ви вчилися, створити аудиторії вашого імені, або надати допомогу для придбання обладнання, оснащення лабораторій тощо.

Ми звернулися до керівників фірм, відомих виробників - “Джон-Дир”, “Клаас”, “Цепелін”, Мінський тракторний завод та інших з проханням обладнати спеціалізовані лабораторії, класи, демонстраційні майданчики. Так, згода отримана вже від одного із керівників відомої фірми “Епіцентр” Галини Федорівни Гереги про оснащення спеціалізованих класів - опалення, водовідведення, вентиляція, кондиціонування - останніми здобутками відомих європейських фірм.

Ми вчитимемо на сучасніших зразках техніки, знайомитимемо з останніми технологіями, а не так, як зараз, на зразках автомобілів, тракторів 30-річної давнини, або на “унікальних” лотках, які вже 20 років води не бачили.

У нас буде найсучасніша бібліотека, а зразок для цього є - це наукова бібліотека наших колег із НУ “Острозька академія”.

Наш університет буде, а краще сказати, знову стане унікальним, бо до нього їхатимуть навчатися студенти не тільки з Рівненщини та Волині (на сьогодні це 85% від загальної чисельності), а зі всіх країн світу, де є потреба у фахівцях нашого профілю.

- Тобто, географія вступників розшириться?

- Так, сьогодні, завдячуючи співпраці з Державним агентством водних ресурсів України (Голова - наш випускник, член Вченої ради університету Василь Сташук), відкриваємо Навчально-науковий інститут заочного (дистанційного) навчання з філіалами в усіх регіонах при всіх територіальних управліннях Держводагенства. Суттєво збільшиться чисельність центрів (сьогодні аж один) довузівської підготовки як в Рівненській області, так і за її межами. Проводиться робота з підпорядкування професійно-технічних училищ, коледжів, технікумів нашому університету (це дозволить випускникам продовжити навчання на пільгових умовах).

Новим або відродженим напрямом цьогоріч стала підготовка іноземних студентів. Сьогодні їх вже 40 чоловік, крім того, вже перші майбутні студенти з Африки (Республіка Гана) навчаються на підготовчому відділені. Планується в найближчі 2-3 роки чисельність іноземних студентів довести до 1000 чоловік.

Можна ще багато чинників наводити для обґрунтування унікальності нашого університету і того, що для цього потрібно зробити.

- Впевненість у силах є?

- Безумовно, є. Впевненість дає потенціал викладацького складу нашого університету. Тому ми обов’язково все заплановане зробимо. Зробимо разом з вами, співробітниками, студентами, батьками, керівниками міста, області, всіма небайдужими до змін і перетворень в університеті. Але для цього усім нам потрібно докласти зусиль.

Я звертаюся до батьків, студентів, випускників - давайте, насамперед, зупинимо ці (поодинокі чи непоодинокі) факти хабарництва. Батьки, не давайте дітям грошей на хабарі. Студенти, не несіть та не витрачайте гроші на непотрібне. Купуючи оцінки - ви краще собі не робите, замість знань, навичок, досвіду майбутнього фахового працевлаштування ви купляєте собі місце реалізатора, вантажника. Зупиняйте горе-викладачів, виявляйте свою громадянську та людську гідність. Звертаюся до викладачів. Прошу вибачення у переважної більшості викладачів нашого університету, які є чесними, порядними людьми, що я змушений піднімати тему хабарництва... Але про це потрібно говорити. Давайте разом зупинимо, вилікуємо цю хворобу. Ви знаєте краще - ви навчалися у “Водному” і працюєте не один десяток років. Тут навчалася ваші діти, родичі - їх це теж торкається. Не будемо байдужими - це наш університет, а не їх - хабарників і негідників.

Шановні студенти, викладачі - нам є чим займатися і набагато цікавішим, кориснішим, ніж ставити під загрозу своє майбутнє, своє здоров’я, свою честь та честь нашого університету.

- Тривають зимові свята. З якими побажаннями Ви б могли звернутися до наших читачів?

- Дорогі рівняни! Шановне студентство, панове професори, викладачі, співробітники Національного університету водного господарства та природокористування! Хочу поздоровити з Новим 2013 роком, Різдвом Христовим! Побажати у Новому році всім здоров’я міцного, злагоди, поваги один до одного, віри у майбутнє. Хай Божа рука дає нам всім захист, надію, віру та любов.