Сімейна таємниця

Петро і Павло були братами-двійнятами, росли разом, але були різними не тільки за зовнішністю. Петро був дуже самостійним, мав спокійний вольовий характер, гарну пам’ять, здібності до навчання та праці, старався в усьому наслідувати батька - механіка, дуже шановану в містечку людину. Павло ріс материним улюбленцем, здібності до навчання та роботи мав менші, але був покірним та слухняним. А коли поблизу не було матері, він тягнувся за братом як за лідером, в усьому старався його слухатися.

Минули шкільні роки, обидва поступили вчитися в технікум на механіків, та хоча закінчили його з різними успіхами, Павло дуже просив направити його на роботу разом з братом. Отримали вони роботу на великому заводі, дали їм кімнату в гуртожитку і пообіцяли квартиру - як тільки одружаться. Потихеньку спливав час, Петро став головним механіком цеху, але з одруженням питання в обох гальмувалось, хоча хлопці були гарні, не питущі і мали вже по 25 років. Одного разу вони познайомилися на танцях з двома сестрами, як представились дівчата. Галя виглядала старшою, серйознішою, тому нікого не дивувало, що веселуха Валя, який нещодавно виповнилося вісімнадцять, в усьому її слухалася.

Вони почали зустрічатися і Павло спитав брата, яка дівчина йому подобається, бо давно звик, що все вибирає Петро, а йому - що залишиться. На величезну радість Павла, якого дуже тягнуло до Галини, брат обрав собі Валюшку-веселушку, як він її називав. Дівчата працювали на тому самому заводі, тому зустрічались вони часто, разом гуляли і відпочивали. Петро звернув увагу, що коли вони парами сідали на лавку, то Валюшка пірнала під його руку і він пригортав її зверху, ніби захищаючи, а от Павло намагався вмоститись під руку Галини, хоч та була нижчою за нього, і вона пригортала до себе хлопця, що йому дуже подобалось.

Через декілька місяців стало питання про шлюб, поїхали до батьків хлопців, вони благословили молоді пари і вирішено було подати заяви про одруження. Дівчата розповіли, що виросли без батька, який поміняв сім’ю на горілку, а старенька мати, з якою вони жили, також благословила молодих. Але коли Петро спитав, чого в неї така старенька мати, Валя дуже загадково засміялась і сказала, що коли подаватимуть заяви про шлюб, то все розкажуть - на цьому й порішили.

Коли Петро і Павло прийшли подавати заяви і взнали таємницю дівчат, то декілька секунд дивились один на одного, потім на схвильованих молодиць і... рішуче подали заяви. У колективі брати і сестри користувались повагою за гарну працю, тому в день весілля від директора отримали цінні подарунки - ключі від квартир, що дуже порадувало не тільки молодих, але й їх батьків. От тільки батько звернув увагу, що Петра директор поздоровив з молодою дружиною, а дружину Павла - з молодим чоловіком, хоча виглядала вона не старшою за нього. За весільним столом батько хлопців розбалакався зі свахою і сказав, як добре, що він одночасно женить двох синів, а вона видає заміж двох дочок. Сваха загадково подивилась на нього, нахилилась до сватів і сказала, що тепер можна розкрити таємницю - вона видає заміж дочку і онуку, бо Галя - її дочка, а Валя - дочка Галі, яку вона народила ще в школі у 15 років від одруженого звабника-вчителя. Виховувала вони їх обох разом як сестер і вони для всіх сестри Галя і Валя.

Мати хлопців аж підскочила - її улюблений син одружується зі старшою жінкою, а не дівчиною, вона цього не допустить. Павло і Петро здаля побачили її гнів і швиденько підійшли. “Мамо, я все давно знаю, - сказав Павло. - Мені навпаки так добре, вона мені буде і за дружину, і за мати, ти ж сама мене привчила бути слухняним сином!” Мати заплакала, обняла сина, покликала невістку, що з острахом дивилась на свекруху, обняла та поцілувала її: “Доглядай мого Павлика як чоловіка і сина, щоб в мене серце не боліло!”. А батько з посміхом спитав Петра: “То ким тепер Галя буде тобі і мені? Без півлітра не розбереш!”.

Батьки часто навіщали синів, але мати завжди спочатку йшла до Павлика, радилась з Галиною, як краще турбуватись про їх улюбленця, а потім заходила і до Петра, також раділа їх сімейному щастю, але казала, що він сам за себе вміє гарно турбуватись. Допомагала доглядати онуків, а кожна невістка подарували їй по троє - спочатку Галя народила двох дівчаток, а потім хлопчика, у Валі вийшло навпаки - спочатку дівчинка, а потім двійко хлопчиків. Всім рідним та знайомим вона хвалилась досягненнями Петра в роботі і житті. А за Павла казала - він за своєю дружиною ніколи не пропаде.