Рівненські медики йдуть у ногу з часом

З 1 січня 2013 року реформа зачепила швидку медичну допомогу, яку поділили на екстрену та невідкладну. На думку медиків, саме цей шлях зробить надання першої невідкладної допомоги громадянам більш якісним та оперативним.

Про те, що конкретно чекає на медичну галузь цьогоріч, вирішили дізнатися у заступника начальника управління охорони здоров’я Рівненської області Ігоря ДОБРОВОЛЬСЬКОГО.

- Пане Ігорю, наскільки було необхідне таке нововведення, як реорганізація швидкої допомоги і в чому його суть?

- Нам потрібно йти в ногу з часом, тому реорганізація швидкої допомоги надзвичайно важлива. Проте сам процес потрібно було організовувати поступово. Можливо, населення суттєвих змін одразу не відчує, адже процес розподілу швидкої допомоги на екстрену і невідкладну триває. На теренах області ми досить оперативно пройшли шлях створення нового підрозділу. З 1 січня 2013 року функціонує єдина система з надання екстреної швидкої допомоги.

Йдеться про те, що рівненську станцію швидкої допомоги передають області, і вона стане підрозділом у єдиному на регіон “Центрі екстреної допомоги та медицини катастроф”. Комунальний заклад з такою назвою запрацював уже з 1 січня. Якщо розповідати більш докладніше, то ми створимо підрозділи невідкладної допомоги при поліклініках та районних лікарнях. Що у свою чергу дозволить швидше доїхати до хворого - в місті за 10 хв., а у сільській місцевості - за 20. Також створимо єдину диспетчерську службу області. Її працівники визначатимуть і направлятимуть виклик на невідкладну допомогу чи на екстрену. Варто наголосити, що екстрена медична допомога обслуговуватиме виклики, коли життя людини під загрозою. Що ж до решти, то вони обслуговуватимуться бригадами невідкладної допомоги у цілодобовому режимі.

- Чи достатньою буде матеріальна та технічна база для таких змін?

- За кошти державного бюджету минулоріч нам вдалося закупити 30 автомобілів швидкої допомоги. Цього звісно мало, адже та технічна база, якою ми володіємо, не достатньо сучасна, а деякі автомобілі вже давно слід було б змінити. От і працюватимемо над цими питаннями надалі.

- Реорганізація швидкої допомоги - це ж лише початок змін?

- Також реорганізація торкнеться і деяких лікувальних закладів. Самостійно вони працювати можуть, але виконувати цілком ті функції, що на них покладені - ні. Це пов’язано з відсутністю обладнання та фахівців.

- Зараз багато говорять про нову програму, за допомогою якої відшкодовуватимуться кошти хворим на гіпертонію. Яка наразі доля проекту і чи отримують люди такі необхідні для них ліки?

- У державі стартував пілотний проект з відшкодування коштів для гіпертоніків. Торік у листопаді-грудні ми отримали 800 тисяч гривень, а цьогоріч на відшкодування маємо більше чотирьох мільйонів. Цієї суми цілком достатньо, щоб забезпечити безперервне лікування хворих.

- Хотілося б дізнатися, наскільки матеріально забезпечена галузь медицини в Рівненській області на 2013 рік?

- З бюджету ми забезпечені на рівні 60-65% - просимо одну суму, а отримуємо зовсім іншу. Що ж стосується розподілу коштів, то значна частина - 80% - йде на зарплату, 9% - комунальні платежі, 6-7% - харчування, і така ж цифра витрачається на медикаментозне забезпечення. Кошти, що залишаються, а це в межах 2-3%, використовуються на покращення матеріально-технічної бази медичних закладів. Тому щороку нам доводиться шукати резерви для того, щоб утримувати лікарні області у належному стані.

Попри це, медицина не стоїть на місці. І нам потрібно не лише зберігати, а й розвивати медичні структури, тобто, йти в ногу з часом.

Минулий рік був знаковим для медицини. Рівненщина отримала 92 мільйони гривень субвенції з державного бюджету, що суттєво покращило ситуацію в галузі. На 72 мільйони гривень ми закупили обладнання і автомобілі для швидкої медичної допомоги, 8 мільйонів витратили на закупівлю медикаментів для відділень швидкої медичної допомоги, 5 - на розхідні матеріали для інгаляційного наркозу і 4 - на закупівлю вітчизняного геологічного обладнання. У 2013 році ми сподіваємося отримати на 8 мільйонів гривень більше на закупівлю медикаментів для швидкої медичної допомоги і близько 5 мільйонів гривень - на розхідні матеріали для інгаляційного наркозу.

На жаль, цьогоріч частина субвенції, що мала бути використана на закупівлю обладнання, поки у державній казні не передбачена, та ми сподіваємося, що внесення змін до бюджету значно покращить ситуацію.

- Ви зазначили, що шукатимете резервні кошти, щоб краще забезпечити медичну галузь області. Про що саме йдеться?

- Отримуючи кошти в розмірі лише 60% від потреби, ми повинні шукати резерви в охороні здоров’я, і хоча вони зовсім незначні, та все ж таки є.

Наразі плануємо приєднати три лікувальні заклади, які не виконують свої основні функції, до обласного туберкульозного диспансеру. Йдеться про ліквідацію тубдиспансерів у Володимирці, Вербі й Острозі. Кошти, що ми отримаємо, будуть спрямовані на лікування хворих на туберкульоз. За розрахунками, на утримання одного з вищезазначених закладів, ми витрачаємо біля двох мільйонів гривень на рік. Тому, якщо нам вдасться їх реформувати, до квітня матимемо додаткові кошти.

Окрім цього, ми розробляємо дорожні карти по обласних лікувальних закладах і по кожному району окремо. У них визначаємо шляхи реформування, що повинні пройти внесені у карти заклади. Основною метою таких карт є раціональне використання тих коштів, що ми маємо. Ми розуміємо, що в області є надлишкова кількість лікарняних ліжок і тому, передусім, наприкінці минулого року ми першочергово поставили питання про реформування ліжок. Наразі проводимо детальний аналіз кожного ліжка на його робочий стан і ті, що не виконують лікувальну функцію, виводитимемо з фонду. За рахунок цього також намагатимемося отримати додаткові кошти для хворих. Якщо вивести 10% ліжкового фонду, то на 15% поліпшиться харчування та лікування хворих. Тобто, ми маємо над чим працювати. І ми докладемо усіх зусиль для того, аби зміни у галузі охорони здоров’я були не лише на словах, а й втілювалися у життя та сприяли наданню більш якісних медичних послуг нашим громадянам.

У Держбюджеті-2013 на Міністерство охорони здоров’я виділено 9 041 843,4 тис. грн., у тому числі за загальним фондом - 6 854 829,8 тис. грн., за спеціальним фондом - 2 187 013,6 тис. грн. Видатки на медицину в Рівненській області встановили на рівні 441 млн. 587 тис. гривень, що майже на чверть більше, ніж передбачено у бюджеті 2012.