Смерть під час пологів

У “РР” за 11 серпня, в матеріалі “А немовля залишилось без мами” вже згадувалося про цей доволі рідкісний у сучасній лікарській практиці і такий трагічний випадок: породілля, здорова жінка, яка під час вагітності жодного разу не скаржилася на самопочуття, померла при пологах. А нещодавно до редакції завітали рідні покійної Наталі Штрейс. Її свекруха пані Марія

молила:

- Розкажіть у газеті всю правду про те, що сталося! Напишіть про це величезне горе, щоб душа нашої любої Наталі заспокоїлася в раю (сьогодні минає 40 днів, відколи вона померла). І ще напишіть про її новонародженого синочка, який ледь вижив і якому так потрібна допомога!

Коли Наталя Штрейс вирушала до пологового будинку, ніщо не віщувало біди. Переймів чомусь не було, хоча, за прогнозами лікаря, строки пологів наближалися. Саме тому 42-річна жінка вирішила підстрахуватися. Довірилася лікарям без застережень, адже вони фахівці, краще знають, як усе зробити.

Власне, Наталя готувалася до операції. Кваліфікований лікар Любов Ковальчук рекомендувала їй кесарський розтин (про це був запис у медичній картці), враховуючи, очевидно, вік жінки, можливі ускладнення. Та й вага дитини (плід виявився досить крупним - 4,8 кілограма) викликала застереження. Так сталося, що лікар Наталі раптово пішла у відпустку. Однак, вона та її рідні заспокоювали себе, мовляв, усе буде добре, адже пологи буде приймати не менш досвідчений гінеколог. Саме тому не заперечували, коли лікарі вирішили, що їй краще народжувати природним шляхом, а не за допомогою кесарського розтину.

- Ніхто з нас навіть не міг припустити, що станеться таке горе, - говорить крізь сльози свекруха Наталі. - Хто ж тепер загоїть душевні рани? Хто поверне маму і дружину? Хто потурбується про новонародженого, який у важкому стані перебуває в одній зі столичних клінік? Що ж насправді сталося з Наталею, що це було: трагічний випадок, помилка лікарів чи злочин?

Безліч запитань і глибокий розпач... Може, це був той рідкісний випадок, коли медики не могли збагнути, що допускають помилку. Але ж лікар, який приймав пологи, в силу своєї кваліфікації і займаної посади повинен був усвідомити, що чинить неправильно і може завдати шкоди породіллі й дитині...

- До трагедії призвела неймовірна самовпевненість, байдужість до страждань пацієнтів, бездіяльність, заснована на горезвісному “обійдеться”, - стверджує пані Марія, яка любила свою невістку, наче рідну доньку. - Горе-медики виправдовуються тим, що при емболії навколоплідними водами, яка, за їхніми словами, наступила під час пологів, важко щось вдіяти. Але ж вони самі своїми “професійними” діями довели ситуацію до критичної. Зараз навряд чи можна перевірити, як пологи відбувалися насправді. Страшно уявити, які муки відчувала породілля в останні дні свого життя.

Як розповідає пані Марія, чоловік Наталі дуже чекав народження сина. Довіряючи лікарям, сподівався знову побачити усміхнену дружину і маленького Іллю (саме так подружжя збиралося назвати хлопчика). Невдовзі після пологів, запідозривши щось недобре, Валентин кинувся викликати медиків з Києва, але його запевнили, що пологи пройшли нормально. Тим часом, у породіллі почалася сильна кровотеча, яку неможливо було зупинити. Жінку прооперували, але було вже надто пізно. Після пологів діагностували порушення функцій нирок, серця і органів дихання.

- В реанімації обласної лікарні, куди Наталю привезли вже у критичному стані, не знайшлося необхідних ліків, - із жахом розповідає пані Марія. - А коли 20-річний Дмитро, старший син Наталі, все-таки придбав у одній з аптек Рівного вкрай необхідний адреналін, було вже пізно. Йому повідомили, що мама кілька хвилин тому померла.

За словами головного лікаря Рівненського пологового будинку №1, де народжувала Наталя, Сергія Головачика, його підлеглі намагалися зробити все можливе, щоб урятувати жінку.

- Не врятували... Хоча могли, - зітхає свекруха покійної. - Навіть рядовий медперсонал обурювався, - каже вона, - чому Наталі не зробили кесарський розтин.

В контексті вищесказаного варто переповісти міркування одного високопосадовця-патріота, який, переказують, висловився проти такої розповсюдженої і нескладної в технічному плані операції: мовляв, українські жінки повинні народжувати самі, природним шляхом. Все інше - від лукавого. Можливо, саме цим, а не досвідом та медичними висновками керувалися у випадку з Наталею рівненські послідовники Гіппократа?

Однозначно, трагедії можна було б уникнути, якби лікарі надали жінці своєчасну і кваліфіковану допомогу.