Дитина - не посуд, який потрібно наповнити,

І хто б там що не казав, вчасно відшукати спільну мову в сім’ї, у трудовому колективі - це мистецтво, яке покращує мікроклімат, допомагає раціонально розподіляти особистий і робочий час, ефективно вирішувати поточні питання і, щонайголовніше, виховувати повноцінне покоління молодих людей, які духовно й фізично загартовані, здатні вчитися, мислити, допомагати, мріяти, вчиняти подвиги...

Найбільшою проблемою сьогодення, вважає Владислав В’ячеславович, є невміння дослухатися до себе й чути співрозмовника. Коли виникає конфліктна ситуація, кожен з опонентів правим вважає себе, апелюючи численними доказами й життєвим досвідом.

Отож, як навчити дитину критично мислити, аби не стати заручником подібної ситуації? Ми всі схильні відносити себе до розумних людей, але кожен з нас - частіше чи рідше - все-таки робить неправильні вчинки. Подекуди ми дозволяємо себе обдурити; не завжди можемо відрізнити добру людину від недоброї; стаємо жертвами шахраїв; робимо непродумані покупки, повіривши недобросовісній рекламі чи спритному продавцеві, дозволяємо втягти себе в сумнівні оборудки; втрачаємо гроші, повіривши пройдисвіту; завдаємо шкоди своєму здоров’ю, піддавшись пристрасті до шкідливих продуктів, алкоголю, тютюну...

І було б не так страшно, якби це стосувалося тільки нашого життя. Все набагато драматичніше, коли йдеться про наших дітей. Такий-сякий життєвий досвід уже є певним захистом від невиправних вчинків. А молодь, з її бажанням довести свою самостійність, дорослість, незалежність від батьків та їхньої думки - це справжня “впольована дичина” для армії шахраїв, пройдисвітів і злочинців. Саме тоді, коли наші діти найбільш уразливі, вони найменш готові дослухатися поради чи думки своїх батьків. І хоч головою об стінку бийся, влаштовуй які завгодно скандали, у відповідь швидше за все почуєш банальне: “Мамо/тату, ти нічого не розумієш”.

Американський психолог Дайана Халперн розглядає критичне мислення як інструмент для набуття знань. Таке мислення передбачає застосування безлічі конкретних інструментів, методик, які нескладно вивчити. Адже критично мисляча людина завжди має власну позицію, може переконливо її аргументувати. Добре знає значення слів, уміє сформулювати свої думки й відстоювати погляди під час дискусії. Вміє слухати й чути співрозмовника, логічно міркувати й робити правильні висновки; перевіряти гіпотези, аналізувати аргументацію опонента, свої й чужі помилки, робити на їхній основі правильні висновки. Така людина розуміє закон імовірності, вміє ухвалювати обдумані, зважені, розумні рішення, оцінювати бажані й небажані наслідки певних дій. Вона здатна чітко ставити завдання, планувати свою діяльність, демонструвати гнучкість розуму і готовність до сприйняття нових ідей.

Саме нам, педагогам та батькам, доручена важлива місія - виховання дітей. Не зволікаючи, ми повинні дати зрозуміти підростаючому поколінню, що тільки мисляча людина здатна постійно опановувати нові знання, перебуваючи в безперервному пошуку істини, збирати важливу інформацію, осмислювати, аналізувати й систематизувати її. На основі отриманої інформації шляхом логічних висновків людина приходить до важливих і надійних знань про світ. Уміє пов’язати з власним досвідом і творчо застосувати нові знання в різноманітних сферах практичної діяльності, у громадському й повсякденному житті. Чудово орієнтується в інформаційних потоках, використовує книжки й Інтернет як інструмент самоосвіти. Ставить собі й іншим запитання, на які все життя шукає відповіді, розвивається і самовдосконалюється.

Тільки нам, дорослим, під силу привчити малюків до розвиваючих ігор, головоломок, задач на логіку, навчити прогнозувати результати своїх дій, прищеплювати їм уміння розпізнавати наміри навколишніх (зокрема, й погані).

Не менш важливо розмовляти про різні життєві історії й зі старшими дітьми. Корисно також обговорювати книжки і фільми, а саме - наскільки правдиво вони віддзеркалюють життя. Це не тільки готуватиме дітей до дорослого життя, а й допоможе сформувати з ними теплі довірливі стосунки. Але для цього важливо самим дружити зі здоровим глуздом, критично осмислювати навколишню дійсність.

Ми ж ні на мить не повинні забувати, що навчити дітей можна тільки того, що вміємо самі.