Бабак бреше, хоча весна буде!

Ми пам’ятаємо, як всі раділи, коли бабак у Рівненському зоопарку напрогнозував ранню весну. Та, схоже, його прогноз так і не справдився.

Ми постійно жаліємося, що дощ йде не тоді, коли просять, а то тепло й холод не в пору, то і влітку, трапиться, кожуха потрібно носити, от люди й почали все аналізувати, створюючи народні прикмети. Та тільки не завжди вони є правдивими, як от (1 лютого - Макара) - “Якщо в цей день ясна погода, весну чекай ранню, гожу. Якщо погода ясна, то і весна буде красна, себто рання й тепла”, не надто правдоподібні. Хоча, якщо справдиться наступна прикмета - (15 березня - Федот) “На Федота замете - довго трави не буде”. Якщо на Федота вітряно й холодно, то довго не з’являтиметься трава, а тому казали: “Федот кошматий - паші не мати” - то на весну нам ой як довго ще чекати. Адже нас не просто замело, ми опинилися в сніговій пастці.

Аби не думати не гадати, ми вирішили дізнатися про всі погодні перипетії та аномальну весняну погоду в спеціалістів Рівненського обласного центру з гідрометеорології, зокрема, у його керівника Богдана МАСОВЦЯ.

- На календарі вже березень закінчується, а погода така, що можна носа відморозити, поясніть, що ж відбувається?

- Нічого аномального наразі не відбувається. Просто в нас постійно змінюється клімат, а з ним і погодні показники. І якщо, випадково, на Великдень випаде сніг - це не кінець світу. Такою погода була і раніше, просто люди були менш інформовані.

Аби вберегти себе від прикрої погодної несподіванки, котру може підкинути навколишній світ, людина хотіла не лише її собі пояснити, а й передбачити те, що може статися, щоб встигнути до всього підготуватися. Саме тому люди і почали вірити у народні прикмети. Але перед тим, як довіряти, потрібно все перевірити. Тим паче, що традиції традиціями, а ми живемо у сучасному світі із інноваціями та технологіями. Тому довіряти прогнозам тварин, які хочуть спати, а їх силоміць витягають з клітки, аби побачити, чи злякається тварина своєї тіні, чи ні, на сьогоднішній день - абсурд - розповідає Богдан Масовець.

- Судячи з вищесказаного, народні прикмети не надто відповідають дійсності. А взагалі, можна за допомогою них визначати, якою буде погода?

- Ми постійно намагаємося донести людям, що довіряти народним прогнозам чи неперевіреним сайтам не можна. Так і народні прикмети базуються на спостереженнях попередніх років, а позаяк клімат у нас постійно змінюється - погода стає більш мінливою.

- Наскільки точно можна спрогнозувати погоду?

- На 92% прогноз погоди можна передбачити лише на 3-5 днів. Погода, спрогнозована на довший термін - це лише аналогові прогнози на підставі аналізу попередніх років. Саме за допомогою цих аналізів на сайтах ми можемо бачити такі припущення, як літо буде вологим чи сухим. Такі прогнози можна було б робити 15-20 років тому, але не сьогодні. Тому за допомогою аналізу попередніх років говорити, які погодні умови чекають на нас через місяць чи два, просто неправильно.

- Завдяки чому вдається досягнути такої точності у погодних показниках?

- Всі основні дані та погодні показники, що ми надаємо населенню, виміряні приладами, які працюють з високою точністю.

Роботу проводять наші метеорологи цілодобово. Всю інформацію про погодні показники вони передають на Київ, а зі столиці цю інформацію відправляють у Брюссель. В області є три метеостанції - Сарни, Дубно і авіаметеостанція, що знаходиться в Рівному.

Сарни відповідають за зону Полісся, Дубно - зону лісостепу, Рівне - за центральну частину області, а також ми обслуговуємо авіацію, відповідно забезпечуємо впровадження та функціонування системи управління якістю метеорологічного обслуговування авіації, відповідно до чинних державних стандартів України з питань управління якістю.

Наш Гідрометцентр налічує 80 працівників, які займаються спостереженням за погодою та її прогнозуванням, дослідженням хімічних властивостей води та повітря, радіації, агросектор досліджує родючість ґрунтів.

Наша хімлабораторія відома на всю Західну Україну, адже саме ми робимо аналіз води всіх прилеглих регіонів. Окрім того, ми постійно контролюємо стан води в нашому місті та біля двох потужних атомних станцій - Рівненської та Хмельницької. У місті ми маємо три пости спостереження за забрудненням атмосфери - на залізничному вокзалі, в районі автостанції Чайка і на вулиці Млинівська, які визначають чистоту повітря, яким ми дихаємо.

- Маючи такий суттєвий арсенал, вам уже вдалося визначити, коли ж прийде справжня весняна погода?

- Ми поступово зможемо відчути прихід весни вже цього тижня. У деякі дні температура прогріватиметься до 10-12 градусів тепла. Тож вже зовсім скоро ми матимемо можливість грітися під весняним сонечком та насолоджуватися щебетанням птахів.

21 березня - Всесвітній день метеоролога

Щороку 23 березня за ініціативи Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) під егідою ООН відзначався Всесвітній метеорологічний день. Цього року вперше і надалі буде відмічатися 21 березня. У заході беруть участь 189 країн - учасниць ВМО.

23 березня 1950 року набула чинності Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації, в якій було проголошено утворення Організації. Девізом свята стали слова: “Погода, клімат і вода в інформаційну еру”.

Статистичні дані, накопичені за останнє десятиліття, красномовно свідчать, що понад 80% всіх стихійних лих мають метеорологічне або гідрологічне походження.

У 50-ті роки 20 століття втрати від всіх стихійних лих, що траплялися у світі, оцінювалися сумою приблизно в чотири мільярди доларів у рік, а в 90-ті роки - у 40 мільярдів доларів у рік.

В Україні святкування Дня гідрометслужби офіційно встановлено Указом Президента від 11/03/2003 №208 “Про День працівників гідрометеорологічної служби,” і відзначають щороку 19 листопада.