Як нас дурять

Агресивним спосіб продажу називається невипадково - він вимагає великого нахабства від продавця, особливо, якщо продається товар не поштою, а особисто. Реалізатору доводиться, як говориться, брехати в обличчя і відверто “впихати” товар. Спосіб цей названий “швейцарський годинник” з тієї причини, що у 90-х роках таким чином продавали годинники під маркою швейцарських. На прикладі продажу цих годинників і спробуємо розібрати схему стандартного шахрайства. Перша частина розводки, що складається в пошуку клієнта, найбільш складна і визначає успіх усієї оборудки. Майже всі знають те, що в Швейцарії виробляють годинники, відомі своєю якістю по всьому світу. Продавцем зазвичай є юнак, одягнений дорого і підкреслено недбало: пальто розстебнуте, краватка набік, зачіска мальовничо розпатлана. Усім виглядом висловлює крайнє збудження, стримувати яке вдається тільки неймовірним напруженням волі. Час дії - ніч, місце - неподалік від ресторанів, нічних клубів та інших місць відпочинку забезпечених людей. Зазвичай, клієнта перехоплюють на виході з автомобіля. Вирахувавши клієнта, юнак, помітно хвилюючись і щохвилини вибачаючись, викладає свою зворушливу історію. Варіантів багато, але кожен здатний вичавити сльозу. Наприклад, викрадення всіх коштів невідомими зловмисниками. Яка б не була історія, фінал один - гроші потрібні негайно. З цієї причини пропонується здійснити акт купівлі/продажу справжнього швейцарського годинника. “Бідолаха” продавець, який пропонує дорогоцінний годинник, настільки наївний, що не відає реальної вартості виробу. За його словами, це подарунок батьків і “годинник дуже дорогий”. Напружуючи свою мізерну фантазію, юнак оголошує стартову ціну - 2000-3000 тисячі гривень. Здогадуючись, що ціна такого годинника набагато більша, клієнт починає замислюватися про вигоди угоди. Очевидна дурість продавця є додатковим стимулом для покупця. Незабаром після звершення неправедної угоди з’ясовується, що, незважаючи на певну зовнішню схожість, годинник виготовлений значно східніше Швейцарії. Ймовірно, в Китаї, і на віддані гроші таких чудес техніки можна придбати не менше десятка. Є підробки, які неймовірно схожі на оригінали. “Знайти 10 відмінностей” може тільки добре підкована людина. Невеликий відсоток речей просто крадуть з рідних фабрик, однак основна частина нелегальної продукції з Китаю дуже гарної якості.

Махінації в маршрутці

Мова піде про шахрайство у громадському транспорті, коли пасажири платять за проїзд при вході, особливо це стосується великих міст. Двоє молодих людей заходять у маршрутку та розігрують цілий спектакль. Один з них розплачується десятигривневою купюрою.

Після того, як водій повертає здачу, аферист починає голосно обурюватися, що йому неправильно дали здачу: він давав 50 гривень, а не 10. У суперечку активно втручається напарник - “випадковий свідок”, і каже, що бачив, як хлопець давав водію 50 гривень. Частіше за все водій не хоче сперечатися та віддає здачу з 50 гривень. А якщо все-таки вперто стоїть на своєму, то шахрай вибачається, та швидко покидає транспорт. Все частіше в наших гаряче улюблених маршрутках відзначаються випадки шахрайства. Причому нахабного і неприкритого: все відбувається на очах, як мінімум, дюжини пасажирів.

Інший варіант - шахрай сідає за спиною водія і чекає, коли пасажири, що розмістилися на задніх сидіннях, передадуть купюру номіналом 50 гривень або більше. Злочинець, не поспішаючи, передає гроші водієві з таким розрахунком, щоб отримати від нього здачу в районі найближчої зупинки. Потім він бере здачу, не повертаючи її власнику, спокійно виходить з транспорту, і розчиняється у натовпі пішоходів. Багато пасажирів, безтурботно розглядають пейзажі за вікном, тільки через декілька зупинок помічають, що їх фактично обікрали.

У маршрутці вас можуть обдурити при підрахунку здачі. Зазвичай, це практикується вранці, коли маршрутки набиті під зав’язку. Один з пасажирів береться зібрати плату за проїзд зі всіх і передати її водієві. Якщо цей “касир” - шахрай, то далі події розгортатимуться за двох можливих сценаріїв. У першому випадку водієві передається лише частина зібраного (одна або дві купюри непомітно ховаються в рукав) і водій не помічає нестачі. Або коли водій виявляє нестачу і вимагає повної оплати, “касир” підтакує і голосно обурюється разом з водієм.

Що робити?

Щоб не потрапити на вудку пасажирів-шахраїв, намагайтеся передавати гроші водіям самостійно. Якщо ж цього зробити неможливо, слідкуйте за їх пересуванням по салону маршрутки.

Протизаконні дії чиновників

Тривають прокурорські перевірки додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог законодавства при використанні, вилученні та наданні у власність земельних ділянок.

Зокрема, встановлено, що чиновники Здолбунівської районної державної адміністрації, порушивши вимоги Земельного кодексу України, з одним із товариств уклали в 2012 році договори оренди не витребуваних земельних паїв площею 120 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в той час, як 1/7 частина вказаних земель перебуває у власності громадян, що підтверджується державними актами на право власності. Такими незаконними діями вони завдали збитки селянам на 160 тис. грн. Матеріали за підслідністю передано в Здолбунівський РВ УМВС України в Рівненській області для проведен ня досудового розслідування.

Оборудки з адміністративними будівлями та пам’ятками культури

Якщо хто-небудь запропонує вам купити в розстрочку Краєзнавчий музей чи Драмтеатр, не поспішайте сміятися. Уявіть собі, і таке буває. Ось рейтинг найбільших в історії шахрайств, пов’язаних з адміністративними будівлями чи архітектурними пам’ятками.

10 місце

Білий Дім був відданий в лізинг американському фермерові на 99 років всього за 100 тисяч доларів на рік. Цей факт мав місце 1925 року. Фермер техаського ранчо великої рогатої худоби одразу після укладання угоди віддав 100 тисяч доларів за перший рік оренди з правом викупу резиденції американських президентів.

9 місце

Історія з Ейфелевою вежею. У березні 1925 року міжнародний авантюрист прочитав в одній з паризьких газет замітку про те, що Ейфелева вежа перебуває в жахливому стані і міська влада подумує про її демонтаж. Він тут же зняв номер “люкс” і запросив туди п’ятьох великих торговців металобрухтом. Вежу придбав ділок з провінції, який зізнався в цьому тільки через багато часу - йому було соромно.

8 місце

Колону і статую Адмірала Нельсона, фонтани і левів зі знаменитої Трафальгарської площі в Лондоні придбав бізнесмен з Америки, якого місцевий шахрай переконав у тому, що в британського уряду великі борги і він готовий розпродати буквально все. Пам’ятки обійшлися американцеві в шість тисяч фунтів стерлінгів.

7 місце

Одразу дві будівельні фірми попалися на пропозицію відреставрувати Колізей. Кожна з фірм запропонувала великий хабар “представникам уряду” Італії, які зробили цю пропозицію. Зрозуміло, всі хабарі були з вдячністю прийняті.

6 місце

У це важко повірити, але у 1929 році якийсь американець віддав 2000 фунтів стерлінгів у якості передоплати за Букенгемский палац. Правда, купити палац йому все-таки не вдалося: шахрай, який виставив будівлю на продаж, сам злякався своєї сміливості і зник.

5 місце

Московський Ермітаж “продавали” і “здавали в оренду”, як мінімум, чотири рази. А одного разу в Санкт-Петербурзький Зимовий палац прийшов представник фірми з пошиття штор, який заявив, що його фірма виграла тендер на зміну гобеленів 19 століття на сучасні портьєри.

4 місце

Французька поліція підрахувала, що Лувр продавали цілком і по частинах близько 18 разів.

3 місце

У Нью-Йорку одного разу продали Статую Свободи. Придбати символ Америки побажав австралійський бізнесмен, якому місцевий шахрай по секрету повідомив про те, що американський уряд планує розширювати пристань, і Статуя цьому сильно заважає. До речі, рідкісний випадок - шахрая схопили, і він навіть отримав п’ять років в’язниці. Правда, потім він безбідно жив у Лос-Анджелесі і мав вельми пристойний статок.

2 місце

Один американець намірився побудувати другу Пізанську вежу. За його доводами, він отримав “секретне повідомлення” про намір влади зруйнувати Пізанську вежу, доки та ще не впала, а на її місці побудувати нову, теж похилу, але надійнішу.

1 місце

Ім’я цього шахрая невідоме, оскільки його так і не спіймали. Всього за тисячу фунтів стерлінгів цей чоловік продав мільйонерові з Америки ексклюзивне право організувати фешенебельний ресторан у верхній частині Біг-Бена. Кажуть, американець не міг повірити в те, що його обдурили до тих пір, поки представники поліції не зводили його на екскурсію в Біг-Бен і не пояснили, що нагорі ресторану бути не може, оскільки там розміщується годинниковий механізм.